Професійна самоефективність як педагогічна проблема

Abstract

У статті актуалізовано проблему підвищення якості підготовки майбутніх учителів заснованою на гуманістичній парадигмі, що потребує використання інноваційних підходів, розглянуто наукові концептуальні напрямки визначення сутності феномена «самоефективність» у контексті: психологічної науки (А. Бандура, Дж. Роттер, Дж. Мартінес-Понт, Д. Майерс, Г. Лефрансуа, М. Гайдар, О. Вовк та ін.) та педагогічної (В. Собкин, А. Фомиченко, Т. Кремешна та ін.), його вплив на підвищення якості професійної діяльності вчителя. Презентовано визначення феномена «самоефективність». The article presents the problem of improving the quality of training future teachers based on the humanistic paradigm, which requires the use of innovative approaches; some scientific conceptual directions in determining the essence of the phenomenon «self-efficacy» in the context of: psychological (A. Bandura, J. Rotter, J. Martinez-Pont, D. Myers. G. Lefrançua, M. Gaidar, A. Vovk and others) and pedagogical sciences (V. Sobkin, A. Fomichenko, T. Kremeshnaya and others), its influence on the improvement of the quality of professional teaching activities are examined. The phenomenon «self-efficiency» is defined.