Формування дискурсних умінь студентів філологічних спеціальностей засобами національно-прецедентних текстів

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено проблемі формування дискурсних умінь студентів філологічних спеціальностей засобами національно-прецедентних текстів. У дисертації розроблено, науково обґрунтовано й апробовано експериментально-дослідне навчання, умовно розподілене на три етапи (мотиваційно-збагачувальний (опорний), креативно-комунікативний (базовий) і проектно-інтегративний); запропоновано методи, прийоми роботи, систему вправ та завдань щодо розвитку дискурсних умінь і опрацювання національно-прецедентних текстів у вищих навчальних закладах; визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність процесу формування дискурсних умінь у майбутніх філологів засобами національно-прецедентних текстів; укладено корпус національно-прецедентних текстів і обґрунтовано критерії його упорядкування (хрестоматійність (програмність), інтертекстуальність, реінтерпретація, відтворюваність у засобах масової інформації, відтворюваність у словниках); визначено критерії (тактичний, стратегічний, жанровий, текстовий) і схарактеризовано рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості дискурсних умінь студентів філологічних спеціальностей. The thesis is devoted to the problem of discourse skills development of the students of philological specialties by means of national and precedent texts. The research contains the scientifically grounded and approved teaching techniques that is conventionally divided into three stages [motivational and enriching (supporting), creative and communicative (basic), project-integrated]; the techniques and ways of activity, the system of exercises and tasks aimed at discourse skills development and approach to national and precedent texts analyses at higher educational institutions have been suggested; the pedagogical conditions that favor effective discourse skills development of the future philologists by means of national and precedent texts have been defined; the frame of national and precedent texts has been worked out and the criteria of their arrangement grounded (axiomatic (programming), intertextualism, reinterpretation, producibility in mass media, producibility in dictionaries); the criteria (tactical, strategic, genre and text) and levels of discourse skills (high, satisfactory, middle, low) development of the students studying philology have been defined and characterized.