Індивідуально-психологічні особливості рівневої структури самодостатності особистості

Abstract

У дисертації представлено теоретико-методологічний аналіз індивідуально-психологічних особливостей рівневої структури феномену самодостатності особистості. Самодостатність особистості розглядається як особистісне інтегративне психологічне утворення, сутність якого виражається в переживанні ситуації самозабезпечення власними силами при помірності соціальних контактів, незалежності точки зору, обізнаності про наявні особистісні ресурси, які сприяють автономному, самостійному, дистанційованому, цілеспрямованому та контрольованому процесу життєдіяльності, та детермінує соціалізацію та індивідуалізацію особистості. Структурну основу самодостатності складають змістовні компоненти (самостійність, незалежність, самоефективність, цілеспрямованість, дистанціювання, альтруїзм, автономність та саморозуміння), а ціннісні орієнтації самодостатності виявляють три рівні – праксіологічний, акмеологічний та трансцендентальний. Диференціація рівнів уможливила класифікування видів самодостатності за аспектами життєдіяльності самодостатньої людини – конативним, рефлексивно-когнітивним, волюнтивним, соціальним та аксіологічним. Створено комплекс авторських психодіагностичних методик, які націлені на дослідження структурних компонентів (ОСКС), ціннісних орієнтацій самодостатності (ОЦС) та аналіз видів самодостатності в контексті аспектів життєдіяльності (МАСС). Теоретичне обґрунтовано та емпірично підтверджено взаємозв’язки показників самодостатності із різними особистісними показниками (параметрами самотності, почуттям зв'язності, самодетермінацією, міжособистісною залежністю, его-ідентичністю, особистісними рисами, самовідношенням, соціально-психологічною адаптацією, задоволеністю життям, смисложиттєвими орієнтаціями, цілями-цінностями), що виявило індивідуально-психологічні особливості в рівневій структурі самодостатньої особистості. The thesis presents theoretical and methodological analysis of individual psychological particularities of the level structure of the phenomenon of self-sufficiency of a personality. The self-sufficiency of the individual is considered as an integrative personal psychological construct, the essence of which is expressed by the experience of self-providing by own efforts with moderation of social contacts, independence of viewpoint, awareness of ontic resources, promoting autonomous, independent, distanced, deliberate and controlled process of life, and determines the socialisation and individuation of the personality. The structural basis of self-sufficiency consists of constituent components (autonomy, independence, self-efficacy, purposefulness, self-efficacy, altruism, autonomy and self-understanding), and value orientations of self-sufficiency determine three levels – praxiological, acmeological and transcendental. Differentiation of levels allowed classification of self-sufficiency types by the aspects of life activity of a self-sufficient person – conative, reflective-cognitive, volutional, social and axiological. The complex of psychodiagnostic methods aimed at the study of the structural components (Questionnaire of structural components of self-sufficiency), value orientations of self-sufficiency (Questionnaire of value orientations of self-sufficiency) and analysis of the types of self-sufficiency in the context of aspects of life (Multilevel analysis of self-sufficiency structure) was created. The correlations between the indicators of self-sufficiency with various personal indicators (parameters of loneliness, sense of coherence, self-determination, interpersonal dependence, ego-identity, personality traits, self-relation, socio-psychological adaptation, life satisfaction, life-meaning orientations, objectives, values), which revealed individual psychological characteristics in the level structure of self-sufficient individuals, are theoretically substantiated and empirically confirmed.