Участь молодіжних організацій у міжнародних проєктах місцевого самоврядування: комунікаційні виклики та інформаційні результати

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена перетворенням участі молодіжних організацій у міжнародних проєктах місцевого самоврядування на системний елемент публічного управління в Україні, навіть в умовах воєнного стану. Попри значну кількість публікацій з питань міжнародної технічної допомоги та молодіжної політики, комплексних робіт, які б системно аналізували комунікаційні моделі партнерства «ОМС – молодіжна організація» в міжнародних проєктах, бракує. Воєнний стан суттєво трансформував комунікаційні практики, додавши безпекові обмеження, ризики дезінформації та нові пріоритети донорів, що вимагає перегляду існуючих теоретичних моделей. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні комунікаційних моделей, систематизації викликів та розробці критеріїв оцінки інформаційних результатів міжнародних проєктів за участю молодіжних організацій на основі аналізу виключно відкритих джерел. Методологічну основу становить поєднання системного, інституційного та комунікативного підходів. Використано комплекс методів: порівняльно-політологічний, інституційний аналіз, кейс-стаді (4–6 проєктів), контент-аналіз, дискурс-аналіз та тріангуляцію чотирьох типів відкритих джерел (документи донорів, звіти ОМС, комунікації молодіжних організацій, публікації місцевих медіа). Результати дослідження засвідчили, що міжнародні проєкти за участю молодіжних організацій доцільно типологізувати за п’ятьма критеріями: донор, мета, роль молодіжної організації, тривалість, бюджет. Виокремлено три комунікаційні моделі партнерства «ОМС – молодіжна організація»: централізована, розподілена та спільна. Доведено, що спільна модель забезпечує найкращі інформаційні результати, хоча потребує високого рівня довіри та координації. Систематизовано п’ять груп комунікаційних викликів (інституційні, мовно-культурні, технологічні, бюрократичні, воєнного часу). Ідентифіковано п’ять типових розривів між очікуваними та реальними інформаційними результатами. Запропоновано трирівневу систему критеріїв оцінки інформаційних результатів (кількісні, якісні, результативні) та типологію за стадіями проєкту. Сформульовано практичні рекомендації для органів місцевого самоврядування, молодіжних організацій, міжнародних донорів та центральної влади. The relevance is driven by the transformation of youth organizations’ participation in international projects of local self government into a systemic element of public administration in Ukraine, even under martial law. Despite a considerable number of publications on international technical assistance and youth policy, there is a lack of comprehensive works that systematically analyse the communication models of the “local self government – youth organization” partnership in international projects. Martial law has significantly transformed communication practices by adding security restrictions, disinformation risks, and new donor priorities, which requires a revision of existing theoretical models. The aim is to provide a theoretical substantiation of communication models, systematise the challenges, and develop criteria for evaluating the information outcomes of international projects involving youth organizations, based solely on the analysis of open sources. The methodological framework combines systemic, institutional, and communicative approaches. A set of methods is used: comparative political analysis, institutional analysis, case studies (4–6 projects), content analysis, discourse analysis, and triangulation of four types of open sources (donor documents, local self government reports, youth organization communications, and local media publications). The research findings demonstrate that international projects involving youth organizations can be typologised according to five criteria: donor, goal, role of the youth organization, duration, and budget. Three communication models of the “local self government – youth organization” partnership are identified: centralised, distributed, and joint. It is proven that the joint model yields the best information outcomes, although it requires a high level of trust and coordination. Five groups of communication challenges are systematised (institutional, linguistic cultural, technological, bureaucratic, and wartime related). Five typical gaps between expected and actual information outcomes are identified. A three level system of criteria for evaluating information outcomes (quantitative, qualitative, and effectiveness based) and a typology based on project stages are proposed. Practical recommendations are formulated for local self government bodies, youth organizations, international donors, and central authorities.