Біотехнологічне підприємництво як простір формування homo creative: філософсько управлінський вимір

Abstract

У сучасних умовах трансформації економіки знань та інтенсивного розвитку інноваційних технологій особливої актуальності набуває осмислення біотехнологічного підприємництва не лише як економічної діяльності, а як специфічного соціокультурного простору формування нового типу суб’єктності. Традиційна модель Homo economicus, що ґрунтується на принципах раціональності, максимізації вигоди та утилітарного підходу до ресурсів, поступово втрачає свою пояснювальну достатність у контексті біотехнологічної сфери, де визначальними стають креативність, міждисциплінарність, етична відповідальність і здатність до інноваційного мислення. Біотехнологічне підприємництво слід розглядати не лише як інструмент економічного зростання, а як соціокультурний феномен, що задає нові горизонти антропології, аксіології та світоглядних парадигм. Біотехнологічне підприємництво створює матеріальні продукти й технології, але водночас трансформує суспільні відносини, цінності та культурні уявлення про людину й її місце у світі [4, с.174].