Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25237| Title: | Гендерно зумовлене насильство: міждисциплінарний дискурс і міжнародний вимір |
| Other Titles: | Gender-based violence: interdisciplinary discourse and international dimension |
| Authors: | Бульбенюк, С. С. |
| Keywords: | ґендер сексуальне насильство міжнародний збройний конфлікт геноцид резильєнтність gender sexual violence international armed conflict genocide resilience |
| Issue Date: | 2026 |
| Publisher: | Видавничий дім «Гельветика» |
| Citation: | Бульбенюк С. С. Гендерно зумовлене насильство: міждисциплінарний дискурс і міжнародний вимір. Політикус: науковий журнал. 2026. Вип. 1. С. 205-210. |
| Abstract: | Представлений аналіз міждисциплінарного підходу до розгляду ґендерно зумовленого насильства у контексті огляду на досвіду перебігу та завершення міжнародних збройних конфліктів. Пропонується невеликий екскурс в історію розвитку ґендерних розвідок у сучасній українській гуманітарній науці. Увага акцентується на розширенні подібних досліджень, починаючи з 2014 р. та зосередженні фокусу уваги на висвітленні ознак геноциду у різних формах ґендерно зумовленого насильства у російсько-українській війни. Обґрунтується важливість застосування міждисциплінарного підходу до аналізу природи та форм ґендерно зумовленого насильства в умовах міжнародних збройних конфліктів, зокрема на прикладі російсько-української війни та її геноцидального характеру, що є метою статті. На підтвердження власної дослідницької позиції авторка наводить досвід проведення міжнародних судів (трибуналів) над злочинцями по завершенні міжнародних збройних конфліктів у Боснії і Герцоговині, в Руанді. Застосування міждисциплінарного підходу до аналізу форм ґендерно зумовленого насильства у міжнародних збройних конфліктах дозволяє висвітлити його прояви та наслідки на індивідуальному рівні і на рівні групової та масової свідомості. Розглядається поєднання політологічного аналізу (поняття «міжнародний збройний конфлікт», «війна», «державна політика», розгляд маскулінності як елементу ідеології й світогляду), соціологічних підходів (усні свідчення, соціальні реакції, стигматизація), правові інструменти (кваліфікація злочинів, міжнародні трибунали), психологічних концепцій (резильєнтність, резистентність, травма, деперсоніфікація насильства). Стверджується, що ідеологічною (світоглядною) основою поширення ґендерно зумовленого насильства під час міжнародних збройних конфліктів, а також культури замовчування, що його супроводжує, є культ «токсичної маскулінності». Доведено, що прояви ґендерно зумовленого насильства у російсько-українській війні підтверджують дослідницьку позицію авторки про світоглядну основу культу «токсичної маскулінності» як базис шовіністського і геноцидального характеру російської агресії проти України. reviewing the experience of international armed conflicts. It offers a brief overview of the history of gender studies in contemporary Ukrainian humanities. Attention is focused on the expansion of such research since 2014 and on highlighting the signs of genocide in various forms of gender-based violence in the Russian-Ukrainian war. The importance of applying an interdisciplinary approach to analysing the nature and forms of gender-based violence in the context of international armed conflicts, in particular the Russian-Ukrainian war and its genocidal nature, which is the aim of the article, is substantiated. To support her research position, the author cites the experience of international courts (tribunals) trying criminals after the end of international armed conflicts in Bosnia and Herzegovina and Rwanda. The use of an interdisciplinary approach to analysing forms of gender-based violence in international armed conflicts allows us to highlight its manifestations and consequences at the individual level and at the level of group and mass consciousness. The study combines political analysis (the concepts of “international armed conflict”, “war”, “state policy” and masculinity as an element of ideology and worldview), sociological approaches (oral testimony, social reactions, stigmatisation), legal instruments (classification of crimes, international tribunals), and psychological concepts (resilience, resistance, trauma, depersonalisation of violence). It is argued that the ideological (worldview) basis for the spread of gender-based violence during international armed conflicts, as well as the culture of silence that accompanies it, is the cult of “toxic masculinity”. It has been proven that manifestations of genderbased violence in the Russian-Ukrainian war confirm the author’s research position on the worldview basis of the cult of “toxic masculinity” as the basis for the chauvinistic and genocidal nature of Russian aggression against Ukraine. |
| URI: | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25237 |
| Appears in Collections: | 2026 |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Bulbeniuk Svitlana Stepanivna.pdf | 261.18 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.