Антикорупційні реформи країн Балтії: успіх, стагнація та уроки

Abstract

У статті здійснено порівняльний аналіз антикорупційних реформ у країнах Балтії (Естонії, Латвії та Литві) у контексті їхньої відповідності антикорупційним цінностям Європейського Союзу. Дослідження фокусується на факторах успіху, стагнації та уроках, які можна витягти з досвіду трьох країн, що пройшли схожий пострадянський транзит і стали членами ЄС у 2004 році. Актуальність теми зумовлена стагнацією антикорупційних процесів у Литві та Латвії на тлі стабільного лідерства Естонії, а також новими корупційними ризиками, що виникли у зв’язку з повномасштабною війною Росії проти України та значними обсягами міжнародної допомоги. У таких умовах особливо важливим стає розуміння, чому одна країна Балтії досягла рівня Північної Європи, тоді як дві інші досі демонструють ознаки стагнації. Показано, що ключем до успіху Естонії стали радикальні перетворення 1990-х років, зокрема масова кадрова ротація, судова реформа та впровадження децентралізованої системи е-урядування (X-Road), яка суттєво мінімізує людський фактор у прийнятті управлінських рішень. Натомість у Литві та Латвії, попри створення спеціалізованих антикорупційних органів, зберігається стагнація, спричинена слабким впровадженням законів, високим рівнем тіньової економіки, непрозорими державними закупівлями, лобізмом та збереженням неформальних практик. У статті обґрунтовано, що ефективність антикорупційної політики визначається не лише формальними інституціями, а й поєднанням технологічної модернізації, політичної волі еліт, цифровізації та ціннісних трансформацій у суспільстві. Особливої актуальності в умовах війни набуває запровадження спільних цифрових механізмів моніторингу та посилення регіональної співпраці. На основі проведеного аналізу сформовано системний понятійний апарат, який дозволяє пояснити механізми політичної суб’єктивації суспільства в боротьбі з корупцією та трансформацію взаємодії у системі «держава – громадянське суспільство». Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу, що поєднує інституційні та ціннісні зміни для подолання стагнації в Литві та Латвії. The article conducts a comparative analysis of anti-corruption reforms in the Baltic states (Estonia, Latvia, and Lithuania) in the context of their compliance with the European Union’s anti-corruption values. The study focuses on the factors of success, stagnation, and lessons that can be drawn from the experience of the three countries that underwent a similar postSoviet transition and became EU members in 2004. The relevance of the topic is determined by the stagnation of anti-corruption processes in Lithuania and Latvia against the background of Estonia’s stable leadership in the region, as well as new corruption risks arising from Russia’s full-scale war against Ukraine and largescale international assistance. Under these conditions, it is particularly important to understand why one Baltic state has reached the level of Northern Europe, while the other two continue to show signs of stagnation. The study shows that the key to Estonia’s success lies in the radical transformations of the 1990s, including large-scale personnel rotation, judicial reform, and the introduction of a decentralized e-governance system (X-Road), which significantly minimizes the human factor in decision-making. In contrast, despite the establishment of specialized anticorruption bodies, Lithuania and Latvia continue to experience stagnation caused by weak law enforcement, a high level of the shadow economy, non-transparent public procurement, lobbying, and the persistence of informal practices. The article substantiates that the effectiveness of anti-corruption policy is determined not only by formal institutions but also by the combination of technological modernization, political will of the elites, digitalization, and value-based transformations in society. In the context of war, the introduction of joint digital monitoring mechanisms and the strengthening of regional cooperation become particularly relevant. Based on the analysis, a systematic conceptual framework has been developed that explains the mechanisms of the political subjectivation of society in the fight against corruption and the transformation of interaction within the “state – civil society” system. The study concludes that a comprehensive approach combining institutional and value-based changes is necessary to overcome stagnation in Lithuania and Latvia.