Трансформація моделей політичної комунікації в умовах діджиталізації сучасного медіапростор

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена радикальною трансформацією медіапростору, де традиційні ієрархічні канали комунікації поступаються місцем децентралізованим цифровим мережам. Стрімка діджиталізація та впровадження штучного інтелекту докорінно змінюють роль аудиторії, перетворюючи пасивного реципієнта на активного «просьюмера», що вимагає переосмислення класичних стратегій політичної взаємодії. В умовах поширення алгоритмічних маніпуляцій, формування «ехо-камер» та дефіциту довіри до офіційних джерел, аналіз стійкості демократичного дискурсу стає критично важливим для збереження стабільності сучасних політичних інститутів. Мета та завдання. Метою роботи є концептуалізація трансформаційних процесів у моделях політичної комунікації під впливом диджиталізації та штучного інтелекту, виявлення специфіки переходу від вертикальних ієрархічних структур до інтерактивних мережевих систем. Методи дослідження. Нами використано методи аналізу літератури та порівняльний аналіз. Проведено огляд наукових публікацій. Системний підхід дозволив розглянути політичну комунікацію як складну систему, що складається з акторів, каналів, технологічних платформ та аудиторії, яка постійно перебуває в динамічній взаємодії. Порівняльний аналіз застосований для зіставлення класичної моделі політичної комунікації із новою мережевою моделлю, а також для аналізу досвіду використання цифрових технологій різними політичними акторами. Вторинний аналіз емпіричних даних використано для підтвердження тези про зміну структури медіаспоживання. Результати. Обґрунтовано перехід від ієрархічної моделі трансляції смислів до мережевої моделі взаємодії, де ключову роль відіграє феномен медіапросьюмеризму і авдиторія стає активним співтворцем контенту (просьюмером). Встановлено, що діджиталізація та впровадження штучного інтелекту трансформували політичну комунікацію на інструмент глибокого психологічного інжинірингу та алгоритмічного персоналізованого впливу. Виявлено деструктивні наслідки алгоритмізації медіапростору, зокрема формування «ехо-камер», що веде до когнітивної ізоляції та радикалізації суспільної думки. The research relevance is driven by the radical transformation of the media landscape, where traditional hierarchical communication channels are giving way to decentralized digital networks. Rapid digitalization and the implementation of artificial intelligence are fundamentally changing the role of the audience, transforming a passive recipient into an active “prosumer”, which necessitates a rethinking of classical political interaction strategies. In the context of spreading algorithmic manipulations, the formation of “echo chambers”, and a deficit of trust in official sources, analyzing the resilience of democratic discourse becomes critical for maintaining the stability of modern political institutions. Purpose. The purpose of the study is to conceptualize the transformational processes in political communication models under the influence of digitalization and artificial intelligence, and to identify the specifics of the transition from vertical hierarchical structures to interactive network systems. Research Methods. The study employs literature analysis and comparative analysis. A review of scientific publications was conducted. A systems approach allowed for the consideration of political communication as a complex system consisting of actors, channels, technological platforms, and an audience in constant dynamic interaction. Comparative analysis was used to contrast the classical political communication model with the new network model, as well as to analyze the experience of digital technology implementation by various political actors. Secondary analysis of empirical data was used to confirm the thesis regarding changes in the structure of media consumption. Results. The study substantiates the transition from a hierarchical model of meaning transmission to a network model of interaction, where the phenomenon of media prosumerism plays a key role, and the audience becomes an active co-creator of content (a prosumer). It has been established that digitalization and the introduction of artificial intelligence have transformed political communication into a tool for deep psychological engineering and algorithmic personalized influence. Destructive consequences of media space algorithmization have been identified, specifically the formation of “echo chambers”, which leads to cognitive isolation and the radicalization of public opinion.