Компонентна структура міжкультурної компетентності майбутніх учителів філологічних дисциплін

Abstract

Стаття присвячена висвітленню компонентної структури міжкультурної компетентності майбутніх учителі філологічних дисциплін. Актуальність започаткованого дослідження зумовлена розширенням міжнародних зв’язків, що потребує формування міжкультурної компетентності майбутніх учителів, які в подальшому мають формувати таку компетентність у своїх учнів. Зазначено, що у структурі міжкультурної компетентності майбутніх учителів філологічних дисциплін виокремлюємо такі компоненти: мотиваційний, гносеологічний, праксеологічний та афективний компоненти. Установлено, що мотиваційний компонент є важливим у структурі міжкультурної компетентності майбутніх учителів філологічних дисциплін, оскільки він передбачає усвідомлення студентами не лише значущості їхньої професійної діяльності, а й мотивує їх до вивчення і розуміння інших культур до співпраці з представниками інших культур у професійній діяльності, тобто сприяє формуванню міжкультурної компетентності, сприяє формуванню прагнення до досягнення успіху в міжкультурній взаємодії та спрямовує майбутніх учителів на організацію освітнього процесу на засадах толерантності. Гносеологічний компонент є важливим у структурі міжкультурної ком- петентності майбутніх учителів філологічних дисциплін, оскільки передбачає наявність у студентів знань щодо міжкультурної взаємодії, особливостей учасників педагогічного процесу, які належать до інших культур, віросповідання тощо, знання щодо організації освітнього процесу на засадах толерантності, дотримання діалогу культур, а також знання щодо можливостей використання в освітньому процесі комунікативних моделей міжкультурного спілкування. Праксеологічний компонент відіграє важливу роль у міжкультурній компетентності, оскільки передбачає сформованість у майбутніх учителів комунікативних умінь, умінь емоційної саморегуляції, а також умінь долати бар’єри у міжкультурному спілкуванні. Афективний компонент передбачає наявність у майбутніх учителів таких важливих особистісних якостей, як: толерантність, емпатія, культурний інтелект, які допоможуть їм у подальшому здійснювати міжкультурну взаємодію на високому професійному рівні. The article is devoted to highlighting the component structure of intercultural competence of future teachers of philological disciplines. The relevance of the initiated study is due to the expansion of international relations, which requires the formation of intercultural competence of future teachers, who in the future should form such competence in their students. It is noted that in the structure of intercultural competence of future teachers of philological disciplines, the following components are distinguished: motivational, epistemological, praxeological and affective components. It is established that the motivational component is important in the structure of intercultural competence of future teachers of philological disciplines, since it involves students’ awareness not only of the significance of their professional activities, but also motivates them to study and understand other cultures, to cooperate with representatives of other cultures in their professional activities, that is, it contributes to the formation of intercultural competence, contributes to the formation of the desire to succeed in intercultural interaction and directs future teachers to organize the educational process on the basis of tolerance. The epistemological component is important in the structure of intercultural competence of future teachers of philological disciplines, since it assumes that students have knowledge of intercultural interaction, the characteristics of participants in the pedagogical process who belong to other cultures, religion, etc., knowledge of the organization of the educational process on the basis of tolerance, compliance with the dialogue of cultures, as well as knowledge of the possibilities of using communicative models of intercultural communication in the educational process. The praxeological component plays an important role in intercultural competence, as it involves the formation of future teachers’ communicative skills, emotional self-regulation skills, as well as the ability to overcome barriers in intercultural communication. The affective component assumes that future teachers have such important personal qualities as: tolerance, empathy, cultural intelligence, which will help them in the future to carry out intercultural interaction at a high professional level.