Методологія соціогуманітарного пізнання крізь призму історії української філософії

Abstract

Вступ. Статтю присвячено аналізу методології соціогуманітарного пізнання крізь призму української філософської традиції, з акцентом на її здатність формувати світоглядні засади, ідентифікаційні наративи та ціннісні орієнтири сучасного суспільства. Актуальність дослідження зумовлена масштабними суспільними трансформаціями, викликаними війною, глобалізаційними процесами та кризою ідентичності, що потребують переосмислення теоретичних основ пізнання соціальної реальності. Українська філософська думка розглядається не лише як джерело історичного знання, а й методологічної рефлексії, здатної інтегрувати інтерпретативні, критичні та ціннісно-смислові підходи. Мета статті – виявити потенціал української історико-філософської традиції як інтелектуального ресурсу для осмислення сучасних соціокультурних і політичних змін. В межах дослідження здійснено реконструкцію теоретико-методологічного потенціалу української філософії для аналізу таких процесів, як війна, глобалізаційні трансформації, переосмислення ідентичності, громадянська згуртованість і пошук стратегій суспільних трансформацій. Problem. The large-scale social transformations caused by war, globalisation, and the crisis of identity require a profound reconsideration of the theoretical foundations of socio-humanitarian knowledge. Ukrainian society today is undergoing an existential trial, where traditional models of world perception and self-identification are destabilized. In this context, the Ukrainian philosophical tradition acquires new relevance as a source of intellectual tools for cultural self-understanding and civil consolidation. The challenge lies in rethinking the role of national philosophical heritage not only as historical knowledge, but as an active methodology of reflection capable of addressing current social, cultural, and political transformations. The purpose of this article is to identify the potential of Ukrainian historical and philosophical thought as an intellectual and methodological resource for understanding contemporary socio-cultural processes, particularly in the context of war, globalisation, and the redefinition of collective identity and social solidarity.