Використання ігор та інноваційних методик для корекції мовленнєвих порушень у дітей з алалією

Abstract

У сучасних наукових дослідженнях алалія розглядається як складний системний розлад мовленнєвого розвитку, що охоплює не лише мовні навички, а й когнітивну сферу дитини. Вітчизняні та зарубіжні науковці (М.Шеремет, О. Ткаченко, І. Марченко та ін.) наголошують, що порушення при алалії пов’язані не тільки з артикуляційною моторикою чи фонематичним сприйманням, але й із труднощами у розвитку мислення, пам’яті, уваги, а також із зниженням комунікативної ініціативи [4]. У різні історичні періоди для позначення цього явища застосовувалися різні терміни: «вроджена афазія», «дисфазія», «слухонімота». Проте у сучасних дослідженнях найбільш адекватним вважається термін «експресивна алалія», оскільки він точніше передає сутність порушення, підкреслюючи його системний характер та охоплення як мовленнєвої, так і психічної сфер розвитку дитини. Науковці підкреслюють необхідність ранньої діагностики та індивідуалізованого логопедичного впливу, що поєднує мовленнєві, сенсомоторні та ігрові методики [2, c. 356].