Детермінація активності особистості в ситуації вибору

Abstract

Розглядається мотивація як детермінанта поведінки, як сукупність рушійних сил, які спонукають активність особистості до діяльності прийняття рішень і задають межі й форми поведінки в ситуації вибору; мотивація як спрямованість, що орієнтована на досягнення строго певних цілей при прийнятті рішень. Рушійними силами розвитку є внутрішні й зовнішні чинники, які направляють зміни в особистості. Основними рушійними силами вважаються власна активність людини та ті протиріччя, які виникають у процесі її взаємодії з навколишнім середовищем. Слабка розробленість проблеми мотивації особистості, яка приймає рішення, спонукання до цієї діяльності зумовили вибір мети даної статті – пошук детермінаційних тенденцій мотивації стосовно активності особистості в процесі прийняття рішень. Завдання спрямовані на: уточнення змісту понять «мотив», «спонукання»; розкриття їх детермінаційних функцій та характеристик; визначення місця й ролі мотивації в психологічній системі прийняття рішень особистістю. Motivation is considered as a determinant of behavior, as a set of driving forces that encourage the activity of an individual to decision-making activities and set the boundaries and forms of behavior in a choice situation; motivation as adirection that is focused on achieving strictly defined goals when making decisions. The driving forces of development are internal and external factors that direct changes in the personality. The main driving forces are considered to be a person’s own activity and the contradictions that arise in the process of their interaction with the environment. The weak development of the problem of motivation of a decision-making individual and the motivation encouraging to perform this activity determined the choice of the aim of this paper – the search for determining tendencies of motivation in relation to the activity of an individual in the process of decision-making.