МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ НАУК

Abstract

Стаття присвячена визначенню методологічних підходів до формування міжкультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. Установлено, що методологічні засади в педагогічних дослідженнях визначають сукупність ідей, що формують загальну наукову світоглядну позицію вченого і лежать в основі стратегії дослідницької діяльності, а також сприяють добору способів і прийомів, які забезпечують реалізацію обраної стратегії в дослідницькій діяльності. У формуванні міжкультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін виокремлено полікультурний, комунікативний, компетентнісний, діалогічний та інтегративний підходи, які, на нашу думку, найбільше впливають на формування міжкультурної компетентності майбутніх учителів. Зазначено, що полікультурний підхід забезпечує можливість розглядати освіту в контексті розвитку культури, дозволяючи виявити й прослідкувати особливості її розвитку в різних етносах, спрямований на формування полікультурності особистості майбутнього вчителя. Комунікативний підхід дозволяє вивчати умови, визначати критерії і якість рівня спілкування, сформувати механізми отримання і передання навчальної інформації в ході взаємодії за різних внутрішніх і зовнішніх умов спілкування. Основу комунікативного підходу у формуванні міжкультурної компетентності майбутніх учителів складають міжкультурне спілкування міжкультурна взаємодія. Компетентнісний підхід сприяє поглибленню знань студентів щодо розмаїття культур світу, забезпечує набуття вмінь співпраці з партнерами по взаємодії, незважаючи на національні, релігійні відмінності, поважати їхню думку, дотримуватися традицій. Діалогічний підхід забезпечує створення у студентів образу цілісної картини світу завдяки їхньому входженню в процес осмислення різних поглядів на явища світової культури, сприяє набуттю вмінь забезпечувати діалог культур в освітньому процесі. Інтегративний підхід забезпечує інтеграцію змісту освіти, тобто доцільне об’єднання його елементів у цілісність, спрямований на обґрунтоване поєднання елементів знань з різних предметів. The article is devoted to the definition of methodological approaches to the formation of intercultural competence of future teachers of humanitarian disciplines. It has been established that the methodological principles in pedagogical research determine a set of ideas that form the general scientific worldview position of the scientist and are the basis of the strategy of research activity, as well as contribute to the selection of methods and techniques that ensure the implementation of the chosen strategy in research activity. In the formation of intercultural competence of future teachers of humanitarian disciplines, multicultural, communicative, competence, dialogic and integrative approaches are singled out, which, in our opinion, have the greatest impact on the formation of intercultural competence of future teachers. It is noted that the multicultural approach provides an opportunity to consider education in the context of cultural development, allowing to identify and follow the peculiarities of its development in different ethnic groups, aimed at forming the multicultural personality of the future teacher. The communicative approach allows you to study the conditions, determine the criteria and quality of the level of communication, form the mechanisms of obtaining and transmitting educational information during interaction under various internal and external conditions of communication. The basis of the communicative approach in the formation of intercultural competence of future teachers is intercultural communication and intercultural interaction. A competent approach contributes to the deepening of students’ knowledge about the diversity of world cultures, ensures the acquisition of the skills of cooperation with partners in interaction, despite national and religious differences, respect their opinion, adhere to traditions. The dialogical approach provides students with the creation of an image of a complete picture of the world thanks to their participation in the process of understanding different views on the phenomena of world culture, promotes the acquisition of skills to ensure a dialogue of cultures in the educational process. The integrative approach ensures the integration of the content of education, that is, the expedient combination of its elements into a whole, aimed at a reasonable combination of elements of knowledge from different subjects.