Практичне співробітництво НАТО на шляху поглиблення євроатлантичної інтеграції

Abstract

У контексті зростання глобальної нестабільності, гібридних загроз і порушення міжнародного порядку, питання практичного співробітництва з НАТО набуває все більшої актуальності для держав, що прагнуть до євроатлантичної інтеграції. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну, посилення кіберзагроз, дезінформаційних кампаній і дестабілізаційної діяльності третіх країн актуалізували необхідність не лише політичної підтримки, а й конкретної практичної взаємодії з Альянсом. НАТО є не лише сучасною військово-політичною організацією, а й провідним безпековим актором, що формує інституційні основи демократичної стійкості та сумісності країн-партнерів зі структурами колективної оборони. Метою дослідження є вивчення стратегічного значення практичного співробітництва з НАТО для держав, що перебувають на шляху євроатлантичної інтеграції. Дослідження спрямоване на аналіз конкретних форм взаємодії, таких як участь у програмі «Партнерство заради миру», спільні навчання, оборонні реформи, розвиток оперативної сумісності, а також інституційний діалог у межах РЄАП та Індивідуальних партнерських програм. Методологічну основу дослідження склали структурно-функціональний підхід для аналізу ролі партнерських механізмів, порівняльний метод для вивчення співвідношення підходів НАТО та ЄС до безпеки, а також контент-аналіз стратегічних концепцій, аналітичних доповідей та офіційних документів Альянсу та партнерських організацій. In the context of growing global instability, hybrid threats and violations of the international order, the issue of practical cooperation with NATO is becoming increasingly important for states seeking Euro-Atlantic integration. The Russian Federation’s full-scale invasion of Ukraine, increased cyber threats, disinformation campaigns and destabilizing activities of third countries have actualized the need not only for political support, but also for concrete practical interaction with the Alliance. NATO in the present time is not only a military-political organization, but also a leading security actor, which forms the institutional foundations of democratic stability and compatibility of partner countries with collective defense structures. The purpose of this study is to study the strategic importance of practical cooperation with NATO for states on the path of Euro-Atlantic integration. The study is aimed at analyzing specific forms of interaction, such as participation in the Partnership for Peace program, joint exercises, defense reforms, the development of interoperability, as well as institutional dialogue within the EAPC and Individual Partnership Programs.