Еволюція політологічного осмислення феномену «громадянське суспільство»

Abstract

Проаналізовано перебіг концептуалізації феномену, а у політичній науці концепції «громадянське суспільство». На основі проведеного аналізу з’ясовано, що ключовими маркерами оцінки громадянського суспільства у зарубіжній політичній думці є, по-перше, співвідношення його функцій і повноважень з державними, по-друге, розуміння самої характеристики «громадянське», якою позначається належність спільноти до певної держави (державного утворення) і підкреслюється якісний стан (етап еволюції) суспільства, яке збільшує дистанцію від держави, водночас набуваючи нових ознак спроможності брати відповідальність за соціально-економічний розвиток країни. Відтак наголошено на змістовній нетотожності дефініцій «населення»/ «народ» / «суспільство» і «громадянське суспільство». Методологічно забезпечив розв’язання поставлених дослідницьких завдань комплекс підходів, до якого увійшли синергетичний, порівняльно-історичний, компаративний методи. Це дозволило охопити науковим пошуком складні відкриті соціальні системи, які постійно еволюціонують. Критичний та постструктуралістський підходи уможливили розуміння, як формуються дискурси громадянського суспільства, його взаємозв’язок із владою, ідеологією, фактами нерівності у суспільствах тощо. The course of theoretical understanding of the phenomenon and the concept of «civil society» in political science is analyzed. Based on the analysis, it is found that the key markers for assessing civil society in foreign political thought are, first, the relationship between its functions and powers and those of the state, and second, the understanding of the very characteristic of «civil», which denotes the community’s belonging to a particular state (state formation) and emphasizes the qualitative state (stage of evolution) of society, which increases the distance from the state while acquiring new signs of the ability to take responsibility for the social and economic development of the country. Therefore, the substantive differences between the definitions of «population», «people», «society», and «civil society» are emphasized. Methodologically, the research tasks were solved using a set of approaches, including synergistic, comparative-historical, and comparative methods. This allowed for a comprehensive analysis of complex, open social systems that are constantly evolving. Critical and poststructuralist approaches made it possible to understand how civil society discourses are formed, their relationship with power, ideology, facts of inequality in societies, etc.