Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22994
Назва: Методологія дослідження політичного лідерства сучасного міста
Інші назви: Methodology for researching political leadership in the modern city
Автори: Радіонова, Л. О.
Михайлова, І. О.
Ключові слова: політичний лідер
нормативно-моралістський підхід
історичний підхід
елітизм
інституціоналізм
неоінституціоналізм
біхевіористський підхід
соціокультурний підхід
місто
міський лідер
political leader
normative-moralistic approach
historical approach
elitism
institutionalism
neo-institutionalism
behaviouralist approach
socio-cultural approach
city
city leader
Дата публікації: 2025
Видавництво: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Радіонова Л. О. Методологія дослідження політичного лідерства сучасного міста / Л. О. Радіонова, І. О. Михайлова // Політикус : наук. журнал. – 2025. – № 2. – С. 126-131.
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто основні методологічні підходи до дослідження політичного лідерства. Доведено, що методологічні підходи, які дають змогу розглянути політичне лідерство на національному рівні владних відносин, не дають змоги розв’язати політичне завдання – розкрити феномен лідерства на рівні міста. Пока- зано, що в місті поряд зі збереженими економічними та політичними засадами полі- тичного лідерства, вельми значущою є його соціокультурна детермінанта, яка не виявляється традиційними підходами соціально-політичної методології. Доведено, що дослідження політичного лідерства як абстрактної конструкції має методоло- гічну вразливість, оскільки не відображає суб’єктно-об’єктні відносини соціальної практики. Доведено, зокрема й на основі конкретної практики найефективніших мерів сучасних міст, що політичне лідерство місті з необхідністю передбачає соціокультурну методологію дослідження. Така методологія дослідження, зберіга- ючи соціально-політичний компонент, значно розширює пізнавальний потенціал, оскільки дає змогу відображати й позначати політичне і неполітичне, соціальне і культурне в розумінні міського лідерства. У статті показано, що лідерство в історії політичної науки завжди пов’язане з прагненням зрозуміти сутність і меха- нізми взаємовідносин лідера і підлеглих, правителя і підданих, керівника і підлеглих. На історичних прикладах діяльності окремих мерів показано, що підґрунтям вибу- довування стосунків у місті є його інфраструктура, яка визначає пріоритетність питань державного або місцевого значення для життєдіяльності міста. Показано, що культура детермінує сприйняття ефективності роботи мера з боку міського соціуму. Дано аналіз характеристик політичного лідера на рівні міста в культур- ному контексті, виокремлено ключові якості, необхідні для ефективного міського лідерства. У статті проілюстровано специфіку міського лідерства на основі досяг- нень мерів у сучасних містах. Обґрунтовано релевантність соціально-культурного підходу дослідження політичного лідерства в місті. Показано, що на культурний контекст впливають такі параметри, як: рівень дистанції влади, ступінь індивіду- алізму чи колективізму, толерантність до невизначеності, ціннісні орієнтири сус- пільства. У статті використано поєднання системного та структурного аналізу, його застосування дає змогу уявити різноманіття соціокультурних засад політич- ного лідерства як елементи складної інтегрованої системи. The article examines the main methodological approaches to the study of political leadership. It is proved that methodological approaches that allow to consider political leadership at the national level of power relations do not allow to solve the political task of revealing the phenomenon of leadership at the city level. It is shown that in the city, along with the preserved economic and political foundations of political leadership, its sociocultural determinant is very significant, which is not revealed by traditional approaches of socio-political methodology. It is proved that the study of political leadership as an abstract construct has a methodological vulnerability, since it does not reflect the subject-object relations of social practice.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22994
Розташовується у зібраннях:2025

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
21.pdf188.37 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.