Політика санкцій Європейського Союзу щодо Російської Федерації: інструмент захисту міжнародного правопорядку

Abstract

У статті здійснено глибокий аналіз санкційної політики Європейського Союзу щодо Російської Федерації як механізму впливу на міжнародні відносини та забезпечення міжнародного правопорядку. Розглянуто історичні передумови запровадження санкцій, їх еволюцію, основні напрями та ефективність у контексті стримування російської агресії. Значна увага приділяється економічним наслідкам санкцій як для Росії, так і для самого Європейського Союзу, включаючи вплив на фінансовий сектор, енергетичний ринок та міжнародну торгівлю. Досліджено шляхи обходу санкцій, що використовуються Росією, зокрема через співпрацю з третіми країнами, тіньові фінансові механізми та альтернативні маршрути експорту енергоносіїв. Окремо аналізується вплив санкцій на внутрішню політику РФ та потенційні зміни у стратегіях Кремля під тиском економічних обмежень. У статті також розглядаються альтернативні підходи до санкційної політики, включаючи її поєднання з дипломатичними та військовими інструментами стримування. Автор аналізує перспективи подальшого посилення санкційного тиску, зокрема через розширення міжнародної коаліції, посилення фінансових обмежень та введення точкових санкцій щодо критично важливих секторів економіки Росії. Особливу увагу приділено питанню довгострокової ефективності санкційної політики ЄС та її впливу на майбутнє європейської безпеки. Висновки дослідження можуть бути корисними для розробки нових стратегій міжнародного реагування на порушення норм міжнародного права та запобігання майбутнім конфліктам. The article provides a detailed analysis of the European Union’s sanctions policy towards the Russian Federation as a mechanism of influence on international relations and a means of maintaining international legal order. It examines the historical background of sanctions, their evolution, main directions, and effectiveness in deterring Russian aggression. Significant attention is given to the economic consequences of sanctions for both Russia and the European Union, including their impact on the financial sector, energy markets, and international trade. The study explores the ways in which Russia circumvents sanctions, including cooperation with third countries, shadow financial mechanisms, and alternative energy export routes. A separate section analyzes the impact of sanctions on Russia’s domestic policies and potential changes in Kremlin strategies under economic constraints. The article also considers alternative approaches to sanctions policy, including their combination with diplomatic and military deterrence tools. The author examines prospects for strengthening sanctions pressure, particularly through expanding international coalitions, tightening financial restrictions, and imposing targeted sanctions on critical sectors of the Russian economy. Special attention is paid to the long-term effectiveness of the EU’s sanctions policy and its implications for the future of European security. The findings of this study may be valuable for developing new strategies for international responses to violations of international law and preventing future conflicts.