Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/19954
Назва: Критичний аналіз понятійного апарату марксизму та діалектичного матеріалізму
Автори: Врайт, Галина Яківна
Vrait, Halyna Yakivna
Чумак, Є. О.
Ключові слова: марксизм
Маркс
Енгельс
Гегель
діалектичний матеріалізм
закони діалектики
матерія
розвиток
свідомість
Дата публікації: 2024
Видавництво: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Врайт Г. Я. Критичний аналіз понятійного апарату марксизму та діалектичного матеріалізму / Г. Я. Врайт, Є. О. Чумак // Перспективи : соціально-політичний журнал. – 2024. – № 1. – С. 81-87.
Короткий огляд (реферат): В запропонованій статті викладається власна оцінка вчення марксизму як філософського напряму, що має певний філософський категоріальний апарат, яким основоположники цієї теорії оперували в спробах надати своїй концепції вигляду загальності та універсальності. Актуальність даної роботи обумовлена необхідністю переосмислити досвід філософського базису всіх лівих доктрин, що виходять з марксистських передумов, причому це переосмис- лення має особливий потенціал в умовах, нав’язаних сучасними формами інформування, кому- нікації та освіти, завдяки яким українське суспільство отримує доступ до більшого обсягу думок, ніж це було можливо за часів деспотизму марксистсько-ленінської доктрини, гаран- тією панівних позицій якої займалася компартія Радянського Союзу. На жаль, на пострадян- ському просторі практика філософської критики марксизму не розповсюджена так широко, як на Заході, оскільки сучасне філософське академічне середовище більшості країн колиш- нього СРСР складається в основному з охоронців марксистської світоглядної парадигми, що має значний вплив на вітчизняну філософію. Необхідно вивчати досвід реалізації марксист- ської програми із урахуванням властивих їй протиріч, проводячи тим самим десакралізацію спадщини Маркса і Енгельса з властивими їй деструктивними рисами. Це має стати загаль- ною тенденцією української філософії, без якої держава не зможе увійти в епоху академічного вільнодумства і взаємоповаги, що культивується в сучасній Європі.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/19954
Розташовується у зібраннях:2024

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
13.pdf278.79 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.