Підготовка та атестація кадрів вищої кваліфікації з археології в Одеському державному історико-археологічному музеї (друга половина 1920-х – початок 1930-х рр.)

Abstract

У статті розглядаються форми підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації з археології в Одеському державному історико-археологічному музеї упродовж другої половини 1920-х – початку 1930-х рр. Проаналізовано основні особливості у змінах форм підготовки та атестації. Відзначено зміни позиції влади у галузі вищої археологічної освіти. У результаті дослідження встановлено, що радянська влада, яка сприймала науку, зокрема археологію, як основну рушійну силу не лише культурного, а й соціального та політичного прогресу, формувала нові вимоги форм підготовки та атестації фахівців з археології на основах марксистсько-ленінської ідеології. У зв’язку з чим вона коригувала умови їх підготовки та існування відповідно до певних ідейно-політичних настанов, що дозволило їй забезпечити собі необхідний фундамент для зміни корінного перевороту в духовному розвитку суспільства з метою формування нової, соціалістичної генерації наукової інтелігенції. The article examines the forms of training and certification of highly qualified personnel in archeology in the Odesa State Historical and Archaeological Museum during the second half of the 1920s – the beginning of the 1930s. The main features of the changes in the forms of training and certification are analyzed. The changes in the position of the authorities in the field of higher archaeological education were noted. As a result of the study, it was established that the Soviet government, which perceived science, archeology in particular, as the main driving force of not only cultural, but also social and political progress, formed new requirements for training and certification of archeology specialists based on Marxist-Leninist ideology. In connection with this, she adjusted the conditions of their training and existence in accordance with certain ideological and pоlitical guidelines, which allowed her to provide herself with the necessary foundation for a radical revolution in the spiritual development of society with the aim of forming a new, socialist generation of scientific “intelligentsia”.