Impact of tolerance on conflict resolution

Abstract

The concept of "tolerance" came to the English language at the beginning of the XV century from Latin (via French) in the sense of "the action or practice of enduring or sustaining pain or hardship" and was similar in it to the term "patience" – "the suffering or enduring (of pain, trouble, or evil) with calmness and compo sure". The difference in the meanings of the words tolerance and patience lies, firstly, in the fact that tolerance is defined through the words "action or practice", that is, it is characterized as a certain action that has a time frame that is absent in the meaning of the word patience, and secondly, in the fact that the meaning of the word patience indicates the way of transferring difficulties: "with calmness and composition", which is not mentioned in the definition of tolerance. The difference in the use of these two words is fixed in the second half of the XVIII century, when the word tolerance takes on a different meaning – "the disposition to be patient with or indulgent to the opinions or practice tices of others". Today, this value is the main one. Its key parameters – state-readiness to be tolerant; object of tolerant attitude – thoughts, beliefs, behavior of other people "the one dislikes or dis agrees with". Поняття «толерантність» прийшло в англійську мову на початку XV століття з латині (через французьку) у значенні «дія або звичай переносити або терпіти біль або труднощі» і було схоже в ньому на термін « терпіння» – «страждання або терпіння (болю, біди чи зла) зі спокоєм і холоднокровністю». Різниця у значеннях слів толерантність і терпіння полягає, по-перше, в тому, що толерантність визначається через слова «дія або практика», тобто характеризується як певна дія, яка має часові рамки, відсутні в значення слова терпіння, а по-друге, в тому, що значення слова терпіння вказує на спосіб перенесення труднощів: «зі спокоєм і складністю», про що не йдеться у визначенні толерантності. Різниця у вживанні цих двох слів фіксується у другій половині XVIII ст., коли слово толерантність набуває іншого значення – «схильність бути терплячим або поблажливим до думок чи практики інших». Сьогодні ця цінність є основною. Його ключові параметри – державна готовність бути толерантним; об’єкт толерантного ставлення – думки, переконання, поведінка інших людей, «з якими не подобається або не погоджується»