Філософія штучного інтелекту: загрози VS можливості

Abstract

Поява терміну «штучний інтелект» є подією XX ст., яка характерна виникненням нового і раніше небаченого. Наявність різноманітних трактувань дає підстави вважати, що поява машинного мислення може суперечити людському. Це все свідчить про формування нового напрямку філософії штучного інтелекту. Штучний інтелект це — метод змусити комп'ютер чи програмне забезпечення «мислити» як людський мозок [1]. До визначення терміну ШІ долучається Джон Маккарті в 1955-му він визначив «як науку про створення розумних машин та розумних комп’ютерних програм». Розробка теорії штучного інтелекту розпочалась із Джозефа Вейценбаума, який був скептично налаштований стосовно наслідків впровадження ШІ. Він аргументував це низкою загроз для суспільства, а саме з розширеними можливостями його використання. Звичайно ми маємо враховувати, що ШІ не перевершить пізнавальні здібності людини, але все ж загроза залишається. Окреслюючи, що це новий напрямок філософії варто зауважити, які можуть виникнути загрози і можливості.