Репрезентація стереотипу американця азіатського походження в медіадискурсі ХХ століття

Abstract

Комунікація представників різних культур та конфесій зумовлює виникнення етнічних стереотипів, які є соціокультурними зразками груп певної раси чи національності, що формуються на основі оцінного сприйняття характерних відмінностей меншини від панівної більшості. Стереотипізація є соціальною категоризацією, яка відбувається за участю мовних засобів, які закріплюють стереотипи в колективній свідомості. Мовне оприявлення стереотипів відбувається за допомогою лексичних та ідіоматичних одиниць, стилістичних та риторичних засобів медіадискурсу. У статті висвітлюються результати дискурсивного аналізу мовних засобів репрезентації етнічного стереотипу американця азіатського походження в американському медіадискурсі XX століття. Цей етнічний стереотип реалізується в оціночних характеристиках зовнішньої та культурної відмінності меншини від домінантної етнічної групи. Формування стереотипу американця азіатського походження відбувалось у 20-ті роки XX століття з появою у країні перших китайських іммігрантів. За часи каліфорнійської золотої лихоманки до Сполучених Штатів заїжджають значна кількість робітників із Китаю, які видобували золото та виконували важку роботу. Американізація китайських іммігрантів зображається в медіадискурсі як шлях до успіху, але цей успіх сприймається як конкуренція. Зумовлене економічними чинниками змагання за робочі місця відобразилось у зневажливих назвах переселенців. Лексичні одиниці, які позначають цей стереотип, указують на негативне сприйняття етнічної меншини, що в медійному дискурсі відповідає риторичним прийомам, спрямованим на переконання в небезпечному характері іммігрантів з Азії. Відмінність зовнішнього вигляду і поведінки викликає непорозуміння і веде до ворожого сприйняття цієї расової групи. Рух за громадські права у 60–70-их роках XX століття змінює соціально- політичну ситуацію у країні. Відтоді політична коректність визнається принципом співіснування різних расових, релігійних, культурних та інших груп, що значно зменшує прояви мовленнєвої нетолерантності в американському суспільстві. Визнання працьовитості та наполегливості американців азіатського походження, які працюють у торгівлі та науці, впливає на виникнення позитивного стереотипу наприкінці XX століття. Stereotyping is the process of formation, fixation and dissemination of stereotypes in the media discourse. Based on mental operations of detecting differences from domineering majority, ethnic groups’ stereotyping makes culture discrepancies prominent. Negative attitude is caused by misinterpretation of alien traditions, fixed in pejorative designations of ethnic groups. This article is devoted to the analysis of language means that portray Asian Americans’ stereotype in media discourse of the 20th century. The description of this ethnic minority is based on external and cultural differences from the dominant group that caused negative attitude, reflected in ethnic slurs, such as Chink or Yellow Peril. The competition for jobs with white Americans in the beginning of the 20th century caused formation of a negative stereotype of Asian Americans. Media rhetorics of this period is aimed at conviction in dangerous nature of immigrants from Asia. They are described as bloodthirsty and monster-visaged Asian immigrants threatening the United States. Americanization of immigrants from Asia is depicted in media discourse as proud achievement that gives opportunity to realize dreams of success. From rags-to-riches stories are aimed to inspire immigrants from Asia to pursue their goals to become authentic Americans, which means to acquire American lifestyle. Political correctness of the 60’s and the 70’s of the previous century has had a significant impact on attitudes toward the ethnic minority, which is reflected in noticeable reduction of intolerance manifested in media discourse. The changes are reflected in the correction of geographical names. Attributed to people from Asia industry and persistence influenced the formation of positive stereotype of “a model minority” in the late 20th century. The considered examples show that designation of Asian Americans’ stereotype in a metaphorical or metonymic way is based on their external properties, such as appearance and speech. The changes in media representation of the stereotype were conditioned by sociopolitical processes of the 20th century.