Енергетична геополітика: трансформація в контексті нових викликів

Abstract

Метою статті є з’ясування особливостей нинішньої трансформації енергетичної геополітики, виявлення нових викликів, які впливають на її конфігурацію. Поставлено завдання: 1) дослідити еволюцію енергетичної геополітики та виклики, які впливають на неї; 2) з’ясувати вплив глобальних енергетичних моделей на міжнародні відносини, глобальну безпеку; 3) спрогнозувати, як перехід до «чистої» енергії вплине на геополітику і чи здатен він змінити глобальний баланс сил. Дослідницькі гіпотези верифікуються методологією неоінституціоналізму. Констатовано, що енергія віддавна є рушійною силою світової політики; кожен перехід на нові джерела енергії змінює геополітичну карту світу й глобальний баланс сил. Відзначено, що сучасний геополітичний порядок все ще узалежнений від викопного палива та підтримується військовою силою, однак новий енергетичний перехід уже розпочатий. Доведено, що енергетична трансформація стає важливим чинником нинішніх змін геополітики; чинником прискорення цих процесів є агресія Росії проти України та енергетична криза 2022–2023 років в європейських державах. Підкреслено, що відновлювані джерела енергії мають перспективу зумовити такі ж масштабні зміни, як і колись викопне паливо, а «чиста» енергія посилить енергетичну незалежність більшості країн. Вплив нинішнього енергетичного переходу на геополітику вбачається у: 1) більшій розосередженості та невичерпності відновлюваних джерел енергії порівняно з викопним паливом, що робить їх доступними більшості країн; 2) зниженні залежності від держав, які видобувають та транспортують викопне паливо за одночасного ризику появи нової залежності від держав (найперше – недемократичних), які видобувають метали та мінерали, потрібні для «чистих» технологій; 3) здатності енергетичного переходу поступово послабити тиск держав, які функціонують передусім завдяки ренті від експорту викопного палива, на інших áкторів міжнародних відносин. The purpose of the article is to establish the features of the current transformation of energy geopolitics and identify new challenges affecting its configuration. The task was set: 1) to explore the evolution of energy geopolitics and the challenges affecting it; 2) find out the impact of global energy models on international relations and global security; 3) predict how the transition to “clean” energy will affect geopolitics and whether it is capable of changing the global balance of power. Research hypotheses are verified by the methodology of neoinstitutionalism. It has been stated that energy has long been the driving force of world politics; each transition to new energy sources changes the geopolitical map of the world and the global balance of power. It was noted that the current geopolitical order is still dependent on fossil fuels and supported by military power, but a new energy transition has already begun. It has been proven that energy transformation is becoming an important factor in the current changes in geopolitics; the factor of acceleration of these processes is Russia’s aggression against Ukraine and the energy crisis of 2022–2023 in European states. It is emphasized that renewable energy sources have the prospect of causing the same large-scale changes as fossil fuels once did, and “clean” energy will strengthen the energy independence of most countries. The impact of the current energy transition on geopolitics can be seen in: 1) greater dispersion and inexhaustibility of renewable energy sources compared to fossil fuels, which makes them available to most countries; 2) reducing dependence on states that extract and transport fossil fuels, while at the same time risking the emergence of new dependence on states (primarily non-democratic ones) extracting metals and minerals necessary for “clean” technologies; 3) the ability of the energy transition to gradually ease the pressure of states that function primarily due to revenues from fossil fuel exports on other actors of international relations.