Сутність, історія й особливості міжнародних, світових або глобальних мов у політиці та міжнародних відносинах

Abstract

У статті розглянуто сутність, історію, вияви й особливості міжнародних, світових або глобальних мов у політиці та міжнародних відносин. Дослідження актуалізоване постійним зміцненням міждержавних та міжнародних зв’язків й поширенням комунікаційних можливостей людей у світі, що породжує попит на глобальні чи світові мови. Стаття починається з характеристики сутності світової, міжнародної або глобальної мови, а далі фокусується на історію й еволюцію різних таких мов. Теоретично виявлено, що міжнародна, глобальна або світова мова не обов’язково визначається кількістю її носіїв, але скоріше залежить від ролі, яку вона відіграє в політиці, міжнародних відносинах, соціальних зв’язках та комунікації. Це особливо важливо в умовах глобалізації, коли міжнаціональна комунікація має вирішальне значення для співпраці і взаєморозуміння між країнами і культурами. Аргументовано, що міжнародний, світовий або глобальний статус мови не обов’язково визначається її лінгвістичною композицією, логічними конструкціями або семантикою, бо особливості мови не завжди визначають її роль в міжнародних відносинах. Натомість відзначено, що глобальний або міжнародний статус мови часто залежить від влади і впливу, особливо політичного, економічного, релігійного та військового, конкретного народу і держави. Відтак підсумовано, що міжнародний статус мови детермінується в значно більшій мірі соціокультурними і політичними чинниками, а не лінгвістичними особливостями мови. Наголошено, що незважаючи на попередню домінантність різних мов, таких як латинська та французька, сьогодні англійська мова стала основною в політиці та міжнародних відносинах і є головною для міжнародних організацій і документів. Англійська мова набула статусу світової та стала найбільш поширеною другою мовою для навчання у більшості країн світу. Ця мова використовується в більшості міжнародних організацій та загалом у міжнародних відносинах передусім через свою доступність і поширеність, витісняючи інші мови. Врешті, англійська мова отримала світовий та міжнародний статус завдяки політичному, технологічному, соціально-економічному і культурному впливу, а глобалізація грає ключову роль у підтриманні та розвитку такого статусу англійської мови. Однак використання англійської мови в світовій політиці і дипломатії – складне завданням через різний рівень володіння нею різними групами населення. The article examines the essence, history, manifestations and features of international, global or world languages in politics and international relations. The research is driven by the ongoing strengthening of interstate and international relations and the expansion of public communication capabilities worldwide, which generate demand for global or world languages. The article begins with a characterization of the essence of global, international or world language and then focuses on the history and evolution of various languages. Theoretically, it is found that an international, global or world language is not necessarily determined by the number of its speakers, but rather by the role it plays in politics, international relations, social connections and communication. This is especially crucial in the context of globalization when intercultural communication is vital for cooperation and mutual understanding between countries and cultures. It is argued that the international, world or global status of a language is not necessarily defined by its linguistic composition, logical constructs or semantics, because the characteristics of a language do not always determine its role in international relations. Instead, it is noted that the global or international status of a language often depends on the power and influence, especially the political, economic, religious and military power, of a specific nation and state. Therefore, it is concluded that the international status of a language is caused to a much greater.