Енергетичне громадянство : зміст, важливість концептуальної імплементації в енергетичну політику України

Abstract

Метою дослідження визначено аналіз концепції енергетичного громадянства як інструмента для розуміння каталогу ролей громадян в енергетичній політиці держави, аргументації важливості урахування положень концепції в енергетичній стратегії України. Поставлено завдання: 1) з’ясувати зміст концепції енергетичного громадянства; 2) дослідити основні ролі cуб’єктів енергетичного громадянства в процесі енергетичного переходу, а також з’ясувати, що перешкоджає реалізації таких ролей; 3) розглянути, як концепція енергетичного громадянства імплементується в енергетичну стратегію ЄС в контексті зорієнтованості на «зелений» курс; 4) дослідити значущість для України цієї концепції нині, а особливо – на етапі повоєнного відновлення енергетичного сектора та руху до набуття членства в ЄС. За результатами дослідження зроблено висновок, що за концепцією енергетичного громадянства громадськість позиціюється як активна, зацікавлена сторона енергетичної політики, а не її пасивний об’єкт. Енергетичне громадянство включає вимоги щодо поінформованості, обізнаності, навичок, відповідальної поведінки, небайдужості та под. Зміст енергетичного громадянства полягає у широкому спектрі дій/ бездіяльності задля підтримки енергетичного переходу або реагування та ті чи інші аспекти енергетичної політики держави. Цей тип «громадянства» означає свідомий вибір діяти в напрямку підтримки «чистих» джерел енергії, енергоощадності, енергоефективності та под., тобто енергетично безпечної моделі поведінки. Ця концепція розкриває можливості окремих осіб, місцевих громад, бізнесу, неурядових організацій та ін. сприяти більш стійкій, безпечній енергетичній системі. Проаналізовано ролі cуб’єктів енергетичного громадянства (споживачів енергетичних послуг; просьюмерів та просумаґерів; учасників протестів та рухів; політиків; суб’єктів господарювання; енергетичну спільноту). Наголошено, що залучення широкого спектра суб’єктів до розробки та реалізації енергетичної політики має стати частиною вітчизняної стратегії енергетичної політики. The purpose of the study is to analyze the concept of energy citizenship as a tool for understanding the catalog of roles of citizens in the energy policy of the state, arguing the importance of taking into account the provisions of the concept in the energy strategy of Ukraine. The task was set: 1) to determine the meaning of the concept of energy citizenship; 2) to investigate the main roles of subjects of energy citizenship in the process of energy transition, as well as to find out what prevents the implementation of such roles; 3) consider how the concept of energy citizenship is implemented in the energy strategy of the EU in the context of orientation towards the “green” course; 4) to investigate the significance of this concept for Ukraine today, and especially at the stage of the post-war recovery of the energy sector and the movement towards EU membership. According to the results of the research, it was concluded that the public is positioned as an active, interested party of energy policy, and not its passive object, according to the concept of energy citizenship. Energy citizenship includes requirements for awareness, consciousness, skills, responsible behavior, consideration, etc. The content of energy citizenship consists in a wide range of actions / inactions to support the energy transition or response and certain aspects of the energy policy of the state. This type of “citizenship” means a conscious choice to act in the direction of supporting “clean” energy sources, energy saving, energy efficiency, etc., that is, an energysafe behavior model. This concept reveals the possibilities of individuals, local communities, businesses, non-governmental organizations, etc. contribute to a more sustainable, secure energy system. The roles of subjects of energy citizenship (consumers of energy services; prosumers and prosumagers; participants in protests and movements; politicians; business entities; energy community) were analyzed. It was emphasized that the involvement of a wide range of subjects in the development and implementation of energy policy should become part of the domestic energy policy strategy.