Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/18647
Назва: Громадсько-політичний рух «Залишитися» у медіапросторі Великої Британії (2015 – червень 2016 року)
Інші назви: The social and political movement to “Remain” in the media space of the United Kingdom (2015 – June 2016)
Автори: Томашевська, М. В.
Ключові слова: Велика Британія
Брексіт
євроскептицизм
єврооптимізм
референдум 23 червня 2016 р.
медіадискурс
медіапростір
громадсько-політичні організації
Great Britain
Brexit
Euroscepticism
Eurooptimism
referendum
media discourse
media space
public and political organizations
Дата публікації: 2023
Видавництво: Видавничий дім «Гельветика»
Бібліографічний опис: Томашевська М. В. Громадсько-політичний рух «Залишитися» у медіапросторі Великої Британії (2015 – червень 2016 року) / М. В. Томашевська // Політикус : наук. журнал. – 2023. – № 4. – С. 93-96.
Короткий огляд (реферат): Актуальність порушеної проблеми зумовлена її науково-теоретичним та практичним значенням для розвитку політичного процесу в Україні. Досвід Брексіту має аналогії з висвітленням у медіа національних виборчих кампаній у нашій країни та дає повчальні уроки для розуміння впливу і значення інформаційно-психологічних операцій, які веде Російська Федерація проти України. Мета статті – аналіз відображення в медіапросторі розгортання громадсько-політичного руху з підтримки членства Великої Британії в Європейському Союзі в період підготовки до референдуму 23 червня 2016 р. Використано методи історичної актуалізації, контент-аналізу, дискурс-аналізу, медіа-комунікації зовнішнього і внутрішнього аналізу. Результати дослідження полягають у виокремленні двох груп «серйозних» газет і таблоїдів, які підтримували ідейно протилежні рухи «Залишитися» та «Вийти». За визначеними критеріями (характер формування, функціонування тощо) здійсненна градація громадсько-політичних організацій, які виступали за та проти Брексіту на три групи: «однопартійні» та «міжпартійні» (ініціювалися, підтримувалися однією або кількома партіями), «позапартійні» (формально або фактично незалежні). Зафіксовано присутність в медіапросторі близько 30 таких організацій. Крізь призму медійного Брексіт-дискурсу здійснена їхня класифікація та характеристика за такими ознаками: ставлення до Брексіту: групи євроскептиків («Вийти») та єврооптимістів («Залишитися»); партійна підпорядкованість та орієнтація (однопартійні, міжпартійні, позапартійні); ступінь присутності в медіа: «високий», «середній», «низький»; характер ставлення до Брексіту: «м’які» / «тверді» європесимісти та єврооптимісти; час виникнення: «старі» та «нові», тобто, створені «до» та «після» жовтня 2015 р., коли оголосили про проведення референдуму. The relevance of this issue is due to its scientific, theoretical and practical significance for the development of the political process in Ukraine. The experience of Brexit has analogies with media coverage of national election campaigns in our country and provides instructive lessons for understanding the impact and significance of information and psychological operations conducted by the Russian Federation against Ukraine. The purpose of the article is to analyze the reflection in the media space of the unfolding of the socio-political movement in support of the UK’s membership in the European Union during the period of preparation for the referendum on June 23, 2016. The methods of historical actualization, content analysis, discourse analysis, media communication, external and internal analysis were used. The results of the study are to identify two groups of “serious” newspapers and tabloids that supported the ideologically opposite “Remain” and “Leave” movements. According to certain criteria (the nature of formation, functioning, etc.), it is possible to classify the socio-political organizations that supported and opposed Brexit into three groups: “one-party”; “inter-party” (initiated, supported by one or more parties); formally or actually independent (non-partisan). The presence of about 30 such organizations in the media space was recorded. Through the prism of the media Brexit discourse, they are classified and characterized according to the following features: attitude to Brexit: groups of Eurosceptics (“Leave”) and Euro-optimists (“Remain”); party affiliation and orientation (one-party, inter-party, non-party); degree of presence in the media: “high”, “medium”, “low”; the nature of the attitude towards Brexit: “soft” / “hard” Europeanists and Euro-optimists; time of emergence: “old” and “new”, i.e., created “before” and “after” October 2015, when the referendum was announced.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/18647
Розташовується у зібраннях:2023

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Tomashevska Marysya Valeriivna.pdf197.59 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.