Проблема смерті та безсмертя у повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»

Abstract

У даній статті вперше проаналізована філософська проблема смерті та безсмертя у повісті українського письменника та філософа Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». Актуальність дослідження аргументована тим, що сучасні люди живуть у філософський час езотерики, коли відьми та чаклуни з дитячих казок стають реальністю сьогодення як на філософському, так і на психологічному рівнях. Адже людина, яка самоідентифікує себе як відьму чи чаклуна, трансформується на рівні особистості у персону граничного буття (в термінології Н. Хамітова). Відьомство та чаклунство наших днів – це не просто субкультура, дані феномени піднімають філософську проблему смерті та безсмертя особистості. Виникають філософські запитання. Шлях відьми – це шлях до безсмертя чи небуття? Чому люди хочуть чаклувати та захоплюються магією, або навіть фанатично живуть езотерикою? Можливо це «втеча від реальності» за Е. Фроммом? Відповісти на ці питання може філософська антропологія та філософсько-антропологічні дослідження. Мета статті – проаналізувати проблему смерті та безсмертя в повісті Г. Квітки Основ’яненка «Конотопська відьма». In this article, for the first time, the philosophical problem of death and immortality in the story of the Ukrainian writer and philosopher Hryhoriy Kvitka-Osnovyanenko “The Witch of Konotop” is analyzed. The relevance of the study is justified by the fact that modern people live in the philosophical time of esotericism, when witches and sorcerers from children’s fairy tales become the reality of today both at the philosophical and psychological levels. After all, a person who self-identifies as a witch or sorcerer is transformed at the level of personality into a person of boundary existence (in the terminology of N. Khamitov). Witchcraft and sorcery today is not just a subculture, these phenomena raise the philosophical problem of death and immortality of personality. Philosophical questions arise. Is the path of the witch a way to immortality or nonexistence? Why do people want to cast spells and are fascinated by magic, or even fanatical about esotericism? Perhaps this is “escape from reality” according to E. Fromm? Philosophical anthropology and philosophicalanthropological research can answer these questions.