Політична реклама як складова формування громадської думки

Abstract

У статті розглядається політична реклама як складова формування громадської думки. Визначено формування сутності поняття «політична реклама» в нормативних документах України. Політична реклама відіграє ключову роль у впливі на сприйняття політичних систем, обраних лідерів і думок, особливо перед виборами. Проаналізовано правильність визначення політичної реклами в стандартах Ради Європи. Відповідно до рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи має включатися заборона на розповсюдження партійних передвиборчих повідомлень на день, що передує голосуванню. При опитуваннях громадської думки, регуляторна база повинна гарантувати, що їх поширення включає: назву політичної партії чи іншої організації або особи, яка замовила та оплатила опитування; визначити організацію, яка проводить опитування, та використану методологію; вказати вибірку та похибку опитування; вказати дату та/або період проведення опитування. Метою статті є дослідження політичної реклами як складової формування громадської думки. В дослідженні використано історичний метод, що допоміг простежити еволюцію формування на законодавчому рівні сутності політичної реклами. Порівняльний метод надав зіставлення громадської думки населення до початку парламентських виборів. Інституційний метод дозволив визначити формування виборчого фонду президентської виборчої кампанії як складової виборчого процесу. Структурно-функціональний метод показав аналіз особливостей структури політичної реклами. Проаналізовано витрачену на засоби масової інформації та виготовлення передвиборчої агітації значну кількість коштів з виборчих фондів кандидатів на пост Президента 2014 р. Оскільки, засоби масової інформації були ефективним засобом впливу на свідомість людей і їх електоральну поведінку. Лідерами щодо обсягів витрат на використання ЗМІ впродовж електорального процесу були: Бойко Ю. А., Тягнибок О. Я., Тігіпко С. Л., Рабінович В. З., Коновалюк В. І. Найменшу кількість коштів на застосування засобів масової інформації з виборчого фонду витратили: Симоненко П. О. та Богомолець О. В. Розглянуто громадську думки України відповідно до загальнонаціонального дослідження, яке було проведене з 12 по 21 вересня 2014 р. Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» з Київським міжнародним інститутом соціології. В Україні цифрова політична агітація мала значні оберти в виборчому циклі 2019 р. Витрати на політичну рекламу в Інтернеті були рекордними. Завдяки президентській кампанії Володимира Зеленського, українські вибори 2019 р. першими зазнали особливого впливу цільової цифрової політичної комунікації. Політичні партії активно проводили кампанію в шести найпопулярніших соціальних мережах країни, включаючи додатки Telegram і Viber, запускали чат-боти, керували списками розсилки та розробляли індивідуальні мобільні додатки.