Девіантологічна специфіка правової культури особистості : сучасне суспільство крізь призму агапелогічного підходу до буття людини

Abstract

Relevance of the problem. At the present stage of development of society, deviant behavior (behavior that deviates from social norms) has become widespread as an alternative way of adapting individuals and social groups to the stressful nature of life. At the end of the XX century, several negative trends were formed and currently persist: 1) an increase in the level of individual deviations; 2) restructuring of social deviations; 3) the emergence of new forms of behavioral deviations; 4) moral nihilism leading to anomie; 5) expansion of manifestations of collective deviation. In recent years, the number of mass crimes, the culprit of which is often not only individuals, but also groups of people and even individual states (russia, Iran, Syria...) has grown significantly. At the same time, the severity of the consequences of deviations for people has also increased many times, manifested in mass murder, bullying, genocide, and xenophobia. The globalization of deviant processes in the form of criminalization of politics and the world economy, the International illegal drug market, and terrorism based on destructive conflicts of ethno-centered value systems is clearly highlighted. These negative trends are accompanied by a decrease in the effectiveness of social control and habitual repressive measures of influence, which have reached the level of a systemic "crisis of punishment" even at the state level (sanctions against russia, North Korea, Iran). The high scientific and social significance of the problem of deviant behavior is confirmed in theoretical and applied studies devoted to various aspects of social deviations: legal, cultural, sociological, psychological, psychopathological and others. Against the background of the apparent diversity of approaches and the ongoing structural differentiation within individual areas, there is a pronounced interdisciplinary disparity in research. A significant problem that complicates the development of deviantological knowledge is the lack of a general theory of deviation, which includes a single methodological and theoretical apparatus and specific methodological tools. At the same time, the possibilities of socio-philosophical analysis as a systemic strategy for the study of deviant behavior fell out of sight. It is also important to understand deviant behavior, its origins and causes not as a single feature of the fluctuation of modern society, but in terms of the dependence of deviation on the legal culture of the individual, the socialization system. It seems possible to make changes in the development of the individual within the framework of education and upbringing, based on the mass introduction of an agapelogical approach based on Love and empathy as the basis for the formation and existence of the individual. Актуальність проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства девіантна поведінка (поведінка, що відхиляється від соціальних норм) набула широкого поширення як альтернативний спосіб адаптації окремих індивідів і соціальних груп до стресогенного характеру життя. В кінці XX століття сформувалися та в даний час зберігаються кілька негативних тенденцій: 1) зростання рівня індивідуальних девіацій; 2) реструктуризація соціальних відхилень; 3) поява нових форм поведінкових девіацій; 4) моральний нігілізм, що веде до аномії; 5) розширення проявів колективної девіації. За останні роки кількість масових злочинів, винуватцем яких часто є не тільки окремі особистості, а й групи людей і навіть окремі держави (росія, Іран, Сирія...) значно зросла. При цьому тяжкість наслідків девіацій для людей також багаторазово збільшилася, проявляючись в масових вбивствах, знущаннях, проявах геноциду, ксенофобії. Чітко висвітлюється глобалізація девіантних процесів у формі: криміналізації політики і світової економіки, міжнародного нелегального ринку наркотиків, тероризму на грунті деструктивних конфліктів етно-центрованих ціннісних систем. Перераховані негативні тенденції супроводжуються зниженням ефективності соціального контролю і звично-репресивних заходів впливу, які досягли рівня системної «кризи покарання» навіть на рівні держав (санкції проти росії, Північної Кореї, Ірану). Висока наукова і суспільна значимість проблеми девіантної поведінки знаходить підтвердження в теоретичних і прикладних дослідженнях, присвячених різним аспектам соціальних девіацій: правовому, культурологічному, соціологічному, психологічному, психопатологічному та іншим. На тлі уявного різноманіття підходів і триваючої структурної диференціації всередині окремих напрямків відзначається виражена міждисциплінарна розрізненість досліджень. Суттєвою проблемою, що утрудняє розвиток девіантологічного знання, є відсутність загальної теорії девіантності, яка включає єдиний методолого-теоретичний апарат і специфічний методичний інструментарій. При цьому випали з поля зору можливості соціально-філософського аналізу як системної стратегії до дослідження девіантної поведінки. Важливим також представляється розуміння девіантної поведінки, його витоків і причин не як окремо взятої особливості флуктуації сучасного суспільства, а в плані залежності девіації від правової культури особистості, системи соціалізації. Уявляється можливим в рамках освіти і виховання внести зміни в розвиток особистості, ґрунтуючись на масовому впровадженні агапелогіческого підходу, що ґрунтується на любові і емпатії як основі формування та існування особистості.