Щодо критеріїв оцінки при дистанційному навчанні

Abstract

Nowadays, the sentence "everything flows, everything changes" (sometimes with incredible speed) can already be considered as a kind of "truism". This applies to almost all spheres of human activity, and first of all to the education system, which must not only adequately respond to this, but also anticipate future trends and transformations. We will outline, in our opinion, the most determining factors in this case. First of all, there are "coronavirus era", war and distance form of learning in education as a result. Leading pedagogical sources give us the following definition of it, namely, "distance learning means an individualized process of acquiring knowledge, abilities, skills and ways of cognitive activity of a person, which takes place mainly through the mediated interaction of distant participants in the educational process in a specialized environment, which functions on the basis of modern psychological-pedagogical and information-communication technologies." We will be interested in the first direction precisely, namely «psychological and pedagogical. Therefore, the purpose of the article is to investigate the psychological and pedagogical factors of the distance learning process with the justification of the appropriate criteria for evaluating those who study. Research methods: axiomatic, system-structural and critical analysis of pedagogical and philosophical sources, abstraction. The results are indicated the expediency of teaching in the proposed manner and the appropriate assessment of students as a result. They get used to working with primary sources of various types, processing as much critical information as possible. It`s noted that their creative potential for problem solving increases as a result. Актуальність проблеми. В наш час вираз «все тече, все змінюється» (іноді з неймовірною швидкістю) можливо вже розглядати як своєрідний «трюїзм». Це стосується практично усіх сфер людської життєдіяльності і чи не найпершим чином системи освіти, яка повинна не тільки адекватно на це реагувати, але й передбачати майбутні тенденції і трансформації. Отже, викладати так, як раніше, «мабуть не вийде». Це, звісно, не означає, що змінювати потрібно фактично все – і форму і зміст викладання – проте «скоригувати дещо» все ж таки доведеться. Окреслимо, на нашу думку, найбільш визначальні чинники у цій справі і тут, скоріш за все, ми також не будемо досить оригінальні. В першу чергу, це т. зв. «епоха коронавірусу», за цим війна і, як наслідок, дистанційна форма навчання в освіті. Керівні педагогічні джерела дають нам таке його формулювання, а саме, «під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій». Якщо зазначені нами вище чинники у якості «визначальних» можливо віднести скоріше до сфери психолого-педагогічної, то, як бачимо, залишається ще чинник інформаційно-комунікаційний. Справді, сьогодні важко навіть уявити сфери людської життєдіяльності, на яку б не поклав свій відбиток надшвидкісний розвиток останнього, але детальний розбір саме цього аспекту не буде предметом нашої уваги. Нас буде цікавити якраз напрям перший, психолого-педагогічний, хоча, безумовно, у «прив’язці» і до другого. Тож мета статті – дослідити психолого-педагогічні чинники процесу дистанційного навчання з обгрунтуванням відповідних критеріїв оцінювання тих, хто навчається, з урахуванням вимог сьогодення. Методи дослідження: аксіоматичний, системно-структурний і критичний аналіз педагогічних і філософських джерел, абстрагування. Зазначаються результати дослідження, а саме, обгрунтування доцільністі проведення занять пропонованим чином і відповідного оцінювання студентів, в результаті чого вони якраз привчаються працювати з першоджерелами різного характеру, опрацьовуючи якомога більший обсяг критичної інформації. Також відмічається той факт, що, як наслідок, підвищується їх творчий потенціал по знаходженню шляхів вирішення проблемних ситуацій, якими пересичене сьогодення.