Філософське осмислення сенсу життя крізь призму агапелогічного підходу

Abstract

Actuality of theme. Scientific understanding of the meaning of life is one of the fundamental and interesting problems of philosophical science. Especially in the conditions of the development of modern society, the acuteness of the problem of living a meaningful life does not decrease, but, on the contrary, increases even more. On the one hand, the life of modern society provides an expansion of meaningful choices, but on the other hand, social opportunities remain limited. The agapic meanings of the concept of love as the meaning of life are related to the interpersonal, socialcommunicative dimension of love and create conditions for the possibility of achieving a good life. Therefore, the study of the meaning of life through the prism of the agapelological approach has not only a worldview-theoretical significance, but also a practical-praxeological one. The purpose of the article is to consider the possibilities of philosophical understanding of the meaning of life in love through the prism of the agapelological approach. Research methods – general scientific methods of formal logic (deduction, induction, analysis, synthesis), as well as an agapelogical approach, were used. Research results. An analysis of the concept of the meaning of life in modern philosophical discourse is made. It is noted that only independently, consciously or spontaneously, a person finds the meaning of his life, thereby creating his human essence. The interpretation of the meaning of life, which is related to love, through the prism of the agapelological approach is presented. It is substantiated that the agapic meaning of life in love is connected with the interpersonal, social-communicative dimension of love, love is the ontological basis of real life, a kind of culmination of human worldview. It was concluded that the realization of love as the meaning of life in the context of the social reality of modern society looks problematic, since practically all layers of a person's life are full of conditions and conventions that destroy the desire and opportunity to adhere to the principles of meaningful love. It is the agapelogical approach to understanding the meaning of life that can contribute to the preservation of humanity, the realization of a person's right to be himself and realize his unique vocation. Актуальність теми. Наукове осмислення сенсу життя є однією з фундаментальних і цікавих проблем філософської науки. Особливо в умовах розвитку сучасного суспільства гострота проблеми осмисленого проживання життя не зменшується, а, навпаки, ще більше зростає. З одного боку, життя сучасного суспільства надає розширення смислового вибору, але з іншого боку, соціальні можливості зберігають свою обмеженість. Агапічні смисли поняття любові як сенсу життя пов'язані з міжособистіснім, соціально-комунікативним виміром любові та створюють умови можливості досягнення доброго життя. Тому дослідження сенсу життя крізь призму агапелогічного підходу має не тільки світоглядно-теоретичне значення, скільки практичне-праксеологічне. Метою статті є розглянути можливості філософського осмислення сенсу життя у любові крізь призму агапелогічного підходу. Методи дослідження – використано загальнонаукові методи формальної логіки (дедукції, індукції, аналізу, синтезу), а також агапелогічний підхід. Результати дослідження. Зроблено аналіз поняття сенсу життя в сучасному філософському дискурсі. Зазначено, що тільки самостійно, усвідомлено або стихійно, людина знаходить сенс свого життя, тим самим творячи свою людську сутність. Представлена інтерпретація сенсу життя, яка пов'язана з любов’ю, крізь призму агапелогічного підходу. Обгрунтовано, що агапічний смисл життя в любові пов'язаний з міжособистіснім, соціально-комунікативним виміром любові, любов – є онтологічним базисом справжнього людського буття, своєрідною кульмінацією людського світоставлення. Зроблено висновок, що реалізація любові як сенсу життя в контексті соціальної реальності сучасного суспільства виглядає проблематично, оскільки практично всі пласти життєвого буття людини переповнені умовами та умовностями, що знищують бажання та можливості дотримуватися принципів осмисленої любові. Саме агапелогічний підхід до осмислення сенсу життя може сприяти збереженню людяності, реалізації права людини бути собою та реалізувати своє неповторне покликання.