Парадокси інформаційної демократії

Abstract

The urgency of the problem. The article examines the features of the development and functioning of information democracy in modern conditions. It is important that information democracy is formed on democratic values and informational openness of political institutions and the political system in general. Special attention is paid to the analysis of the relationship between the level of development of the latest information and communication tools and the degree of development of media content consumption practices. It is emphasized that information democracy in Ukraine cannot function effectively enough if there is no critical thinking, differentiated assessment of media sources and the information that an average citizen receives from them. The goal is to find out how media content consumption practices in modern Ukraine "fit" into the ideal of democracy. Among the tasks is to determine, in the given typology of media content consumption practices, what are the criteria for choosing information sources by citizens and to what extent they correspond to the ideal of information democracy. Research methods. In the research process, general scientific methods (analysis, synthesis, comparison) and empirical methods (qualitative sociological research) were used. The obtained primary sociological information was organized and classified using thematic analysis. Research results. The relationship between information democracy and the spread of information and communication technologies is analyzed. It was found that it is appropriate to talk about the paradoxes of democracy – it formally gives citizens the opportunity to participate in the management of common affairs, but the practical implementation of this participation is complicated by the complexity of procedures and the need to master the skills of their compliance; it promotes the technical accessibility of democratic procedures, but the skills of effective use of information technologies give rise to new forms of social inequality. It has been proven that democracy as an ideal requires competent media consumption, which is manifested in the ability to analytically select, evaluate and decode media products, master information technologies and independently produce messages, maintain a dialogue with representatives of other views and defend one's own position. Instead, four versions of media practices – naïve trust, information skepticism, reflective trust, information nihilism – demonstrate different levels of trust/distrust in information, trust/distrust in the source of information. Актуальність проблеми. У статті розглянуто особливості розвитку та функціонування інформаційної демократії у сучасних умовах. Важливо, що інформаційна демократія формується на демократичних цінностях та інформаційній відкритості політичних інститутів та політичної системи загалом. Особлива увага приділяється аналізу взаємозв’язку між рівнем розвитку новітніх інформаційних та комунікаційних засобів та ступенем розвинутості практик споживання контенту медіа. Наголошується, що інформаційна демократія в Україні не може функціонувати достатньо ефективно , якщо не будуть існувати критичне мислення, диференційована оцінка медіа джерел та тої інформації, яку отримує з них пересічний громадянин. Мета – з’ясувати, як практики споживання медіаконтенту в сучасній Україні «вкладаються» в ідеал демократії. Серед завдань – у наведеній типології практик споживання контенту медіа визначити, якими є критерії вибору джерел інформації громадянами і наскільки вони відповідають ідеалу інформаційної демократії. Методи дослідження. В процесі дослідження використовувались загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння) та емпіричні методи (якісне соціологічного дослідження). Отриману первинну соціологічну інформацію упорядковано та класифіковано за допомогою тематичного аналізу. Результати дослідження. Проаналізовано зв'язок інформаційної демократії з поширенням інформаційно-комунікативних технологій. З’ясовано, що доречно говорити про парадокси демократії – вона формально надає громадянам можливість взяти участь в управлінні спільними справами, але практична реалізація цієї участі утруднюється ускладненням процедур та потребою оволодіння навичками їх дотримання; вона сприяє технічній доступності демократичних процедур, але навички ефективного використання інформаційних технологій народжують нові форми соціальної нерівності. Доведено, що демократія як ідеал потребує компетентного медіаспоживання, яке виявляється в здатності аналітично вибирати, оцінювати й декодувати медіапродукти, опановувати інформаційні технології й самостійно виробляти повідомлення, підтримувати діалог з представниками інших поглядів і відстоювати власну позицію. Натомість, чотири версії медіа практик – наївна довіра, інформаційний скептицизм, рефлексивна довіра, інформаційний нігілізм – демонструють різні рівні довіри/недовіри до інформації, довіри/недовіри до джерела інформації.