Collaborative policymaking: factors of trust in the multipolitical environment

Abstract

У статті аналізуються особливості формування колабораційної політики з позиції політичної довіри. Незважаючи на існування громадських слухань, традиційна модель політичного менеджменту все частіше визнається такою, що не відповідає потребам сучасного суспільства. Колаборація позиціонується як альтернативний варіант пошуку та реалізації оптимального вирішення актуальної проблеми із залученням усіх зацікавлених сторін. Ідея багатостороннього співробітництва передбачає формування цілісної моделі довірчих відносин шляхом синтезу статично значущих змінних з інституційної та психологічної традицій. Йдеться про інструменти моніторингу, оцінки надійності сторін, політичної дистанції, стимулів для подальшої співпраці, а також легітимності самого процесу співпраці. Колаборація в контексті ухвалення політичних рішень презентує один із альтернативних типів розробки політики, тоді як рівень довіри між учасниками є як інструментальною метою, так і умовою успіху зазначеного підходу. Розуміння принципів побудови довіри між різними, але рівноправними політичними акторами сприятиме досягненню консенсусу щодо спірних питань, незалежно від політичних уподобань. Авторка проаналізувала механізми формування довіри з позицій теорії раціонального вибору та концепцій соціальної психології для виявлення чинників політичної довіри в ситуаційних контекстах розробки політики. У статті наводяться сильні та слабкі кореляти кожного з підходів для вироблення аналітичної структури колабораційної платформи. Авторка також наводить формули розрахунків ідеологічної близькості опонентів, які дозволяють припустити рівень потенційної довіри між партнерами за інтерактивним майданчиком. The article analyzes the features of collaborative policymaking from the position of political trust. Despite the existence of public hearings, the traditional model of policy management is increasingly recognized as one that does not meet needs of an active society. The collaboration is positioned as an alternative option for finding and implementing the optimal solution to a public problem with the involvement of all interested parties. The idea of multilateral cooperation presupposes the formation of an integrated model of trust relations through the synthesis of statically significant variables from institutional and psychological traditions. It comes about monitoring tools, assessing the reliability of the parties, political distance, incentives for further cooperation, as well as the legitimacy of the collaboration process itself. Collaborative policymaking seems to be one of the alternative types of policy development, whereas the level of trust between participants represents both an obvious instrumental goal and a condition for the success of a conceived event. Understanding the principles of trust-building among diverse but equal political actors facilitates reaching an approximate consensus on controversial issues, regardless of political preferences. The author examined and assessed the mechanisms of trust building from the position of rational choice theory and the concepts of social psychology to identify the factors of political trust in the situational contexts of policy development. The article presents the strong and weak correlates of each of the approaches for developing the analytical framework of the collaborative platform. The author also provides formulas for calculating the ideological proximity of opponents, which allow us to assume the level of potential trust between partners on an interactive platform.