Мережеві партії як нові політичні актори

Abstract

In modern information society, the production and consumption of knowledge and information is becoming a fundamental means of activity in all spheres of social life. Information and communication technologies (ICT) play a significant role in this process. They provide new opportunities for this interaction, ensuring its mobility. This is especially actual for the political sphere. The purpose of the article is to define the principles and functional orientation of the activities of network political parties in the information society. Traditional mass media have actually lost their importance as instruments of political communication, as they are controlled by various groups of influence and are quite costly. Instead, ICTs have significant advantages in this context. They remove time and space constraints for communication, provide wider opportunities for political participation of citizens, and ensure open access to information and exchange of opinions. The principles of using these technologies by political parties in their election campaigns and other activities are defined. ICTs ensure the constant information presence of parties and create conditions for continuous communication with voters. An important direction of using ICTs is the activity of parties in social networks. The use of the network principle in party activities allows for two-way communication with the public online, and the dissemination of information in virtually unlimited numbers to any audience. Parties are able to mobilize their constituents at any time. For the full use of ICTs in party activities, it is important to work with online information. It is necessary to monitor the reaction of network users to the information disseminated. This makes it possible to make adjustments to the directions of party activities. The transformation of traditional parties into cyber-parties is also a certain prospect for networking. Their defining characteristic is the rejection of traditional formal membership and the transition to direct communication with voters. The problem of how parties function within the framework of new social networks requires further research. В умовах сучасного інформаційного суспільства виробництво і споживання знань та інформації стає визначальним способом діяльності в усіх сферах суспільної життєдіяльності. Вирішальна роль у цьому процесі належить інформаційно-комунікаційним технологіям (ІКТ). Вони надають цій взаємодії нові можливості, забезпечуючи її мобільність. Особливо це актуально для політичної сфери. Метою статті є визначення принципів та функціональної спрямованості діяльності мережевих політичних партій в умовах інформаційного суспільства. Традиційні засоби масової інформації фактично втратили своє значення як інструменти політичної комунікації, оскільки є підконтрольні різним групам впливу та досить матеріально затратними. Натомість ІКТ у цьому контексті мають значні переваги. Вони знвмають часові і просторові обмеження для спілкування, надають ширші можливості для політичної участі громадян, забезпечують відкритий доступ до інформації, обміну думками. Визначено принципи застосування цих технологій політичними партіями у передвиборчій та інших видах діяльності. ІКТ забезпечують постійну інформаційну присутність партій, створюють умови для безперервного спілкування з виборцями. Важливим напрямом використання ІКТ є діяльність партій у соціальних мережах. Використання мережевого принципу у партійній діяльності надає змогу здійснювати двостороннє спілкування з громадськістю в он-лайн режимі, розповсюджувати свою інформацію фактично в необмеженій кількості на будь яку аудиторію. Партії отримують можливість мобілізувати своїх прихильників у будь який час. Для повноцінного використання ІКТ у партійній діяльності важливо працювати з мережевою інформацією. Потрібно відстежувати реакцію користувачів мереж щодо розповсюджуваної інформації. Це дає змогу вносити корективи до напрямів партійної діяльності. Певною перспективою мережевої діяльності і перетворення традиційних партій у кібер-партії. Їх визначальною характеристикою є відмова від традиційного формального членства і перехід на прямі зв’язки з виборцями. Подальшого дослідження потребує проблема функціонування партій в рамках нових соціальних мереж.