Трансформація соціальних інститутів України як механізм раціоналізації парадигми соціальної справедливості

Abstract

The article is devoted to the peculiarities of the functioning of social institutions of modern Ukraine, which is in search of defining a generally accepted paradigm of social justice. It’s made the attempt to identify this paradigm among a number of those proposed by modern Western philosophers. This paradigm must to meet the modern needs and expectations of Ukrainian citizens. It needs to define of ways of the implement this paradigm with help of mechanisms of rationalization of social ideals – these traditional social institutions, which should provide these effective forms of the transformation of the society for the post-industrial era. It is the analysis of the definition of the category “social justice” through the concepts of freedom, equality, benefit and common good among classical and left liberals, as well as communitarians. The means of implementing social justice of each of these ideological currents through a number of functions of the main social institutions – state, economy, religion, nation, ideology – are compared. It’s an attempt to determine the peculiarities of the function of these social institutions in the modern complex conditions of our country and the degree of the efficiency in the transition to the post-industrial world-system. For this purpose, the basic postulates of stakeholder capitalism and their correspondence to domestic social reality are analyzed. It has been brought to the attention that the situation of the war will require the reduction to the primary functions of the state – the security of internal and external security, with the strengthening of the function of social security, which cannot be transferred to other social institutions. The influence of the institution of religion and its existential purpose for humanity is gradually increasing. There is a surge of national consciousness for the principles of unity and the determination of one’s own form of statehood. The most problematic form in Ukrainian society is the social institution “private property”, which also reflects the global trend. The high degree of mistrust in the institution of ideology and the system of political parties in Ukrainian society is determined by the lack of efficiency in solving public needs and indicates the need for radical transformation or the liquidation. Стаття присвячена особливостям функціонування соціальних інститутів сучасної України, яка знаходиться у пошуках визначення загально прийнятої парадигми соціальної справедливості. Робиться спроба виявити таку парадигму серед низки запропонованих сучасними західними філософами, яка буде відповідати сучасним потребам й очікуванням українських громадян. Оцінюється можливість шляхів впровадження цієї парадигми за допомогою налаштованих механізмів раціоналізації соціальних ідеалів – традиційних соціальних інститутів, які й повинні забезпечити ефективні форми трансформації суспільства до постіндустріальної епохи. Аналізуються особливості визначення категорії «соціальна справедливість» через поняття свобода, рівність, користь та загальне благо у класичних й лівих лібералів, а також комунітаристів. Порівнюються засоби втілення соціальної справедливості кожного з цих ідеологічних течій через низку функцій головних суспільних інститутів – держави, економіки, релігії, нації, ідеології. Робиться спроба визначити особливості функціонування цих соціальних інститутів в сучасних складних умов нашої держави й ступінь ефективності при переході до постіндустріальної світ-системи. За-для цього аналізуються базові постулати стекхолдеровського капіталізму й відповідність їх вітчизняній соціальній реальності. Діалектичний метод надав можливість проаналізувати різноманітні підходи до втілення справедливості у соціальну практику, а соціологічний метод допоміг з’ясувати особливості відношення українських громадян до головних суспільно-економічних та політичних інститутів. Дослідженням доведено, що ситуація війни потребує звернення до первинних функцій держави – забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки, з посиленням функції соціальної відповідальності, виконання якої не може бути передано іншим соціальним інституціям. Поступово збільшується вплив інституту релігії й його екзистенційне призначення для людства, спостерігається сплеск національної свідомості за-для засад єдності й визначення власної форми державності. Найбільш проблемною формою в українському суспільстві, яке не у повному обсязі виконує своє функціональне призначення, є соціальний інститут «приватна власність», що відображає й світову тенденцію. Високий ступінь недовіри щодо інституту ідеології й системи політичних партій в українському суспільстві визначений через відсутність ефективності у вирішенні суспільних потреб й свідчить про необхідність радикальної трансформації чи ліквідації.