Філософські антропотренди : підступ до людини майбутнього

Abstract

Digital technologies encourage researchers to think about new forms of description of human experience. The question of what it means to be a human tend to occupy the philosophical and anthropological research fields, as well as the realization of humanity in various cultural forms. Due to the process of digitalization, these tasks receive a new impetus: digital enhances the understanding of the philosophical-anthropological approach as one of the few research strategies for the comprehensive analysis of man and culture itself. Digital presents as an inevitable context for the research focus that revives the anthropological attitude; the idea of the emergence of contemporary philosophical and anthropological trends is affirmed. It is assumed that, on their basis, the social and humanitarian sciences will have the opportunity to rethink “the human” in a new way. The purpose of the research is to identify the main philosophical anthropological trends and examine the status of the philosophical-anthropological approach as a specific field of philosophical knowledge, unique and relevant to the digital world, an approach to understanding the human. Methods. General scientific methods of formal logic (deduction, induction, analogy, analysis, synthesis) were used, as well as historical-philosophical and hermeneutical methods. The theoretical basis is represented by the works of contemporary French philosophers and anthropologists, as well as researchers of technology aimed at finding thinking frameworks alternative to anthropocentrism. Results. Digitization is represented as the essential context of revision of the human/technique problem. Two characteristic features of the digital age are illustrated: rejection of the functionalist view of technology and the phenomenon of “thing turn” in the context of the contemporary French philosophical tradition. Philosophical and anthropological trends are highlighted, constituted a special research focus, in which the process of “technologization” of human and “humanization” of technology unfolds. The problem of “human” is studied from the point of view of his boundaries, in his integrity. The status of technologies in the process of anthropogenesis is specified, the possibility of implementing philosophical anthropological trends in the field of the modern system of humanitarian thought is considered. Поширення цифрових технологій спонукає дослідників розмірковувати про пошук нових форм опису людського досвіду. Питання про те, що означає бути людиною зазвичай займає дослідницьке поле філософів і антропологів, як і реалізація людства у різноманітних культурних формах. З процесом цифровізації ці завдання отримують новий імпульс: цифра посилює розуміння філософсько-антропологічного підходу як однієї з небагатьох дослідницьких стратегій для комплексного аналізу людини і самої культури. Цифра виступає неминучим контекстом для дослідницького фокусу, який відроджує антропологічну установку, завдяки чому утверджується ідея сучасних філософсько-антропологічних трендів. Передбачається, що на їх основі соціо-гуманітарні науки матимуть можливість по-новому осмислити “людське” (the human). Мета статті полягає у визначенні основних філософських антропотрендів та експертизі статусу філософсько-антропологічного підходу як специфічної сфери філософського знання, унікального та релевантного цифровому світу, підходу для розуміння людського. Методи. Використано загальнонаукові методи формальної логіки (дедукції, індукції, аналогії, аналізу, синтезу), а також використані історико-філософський та герменевтичний методи. Теоретичний базис представляють роботи сучасних французьких філософів й антропологів, а також дослідників техніки, які спрямовані на пошуки альтернативних антропоцентризму способів осмислення людини та техніки. Результати дослідження. Цифровізація представлена необхідним контекстом для ревізії проблеми людини/техніка. В умовах цифри досліджено процес мультиплікування технологічних оновлень та людських перетворень, що призвело до ідеї реконструкції методології досліджень. Позначені дві характерні риси цифрової епохи: відмова від функціоналістського погляду на техніку та феномен «повороту до речей» в контексті сучасної французької філософської традиції. Представлені дві категорії філософсько-антропологічних тренди, що становлять спеціальний дослідницький фокус, в якому розгортається процес «технологізації» людини та «олюднення» техніки. Досліджено проблему «людини» з точки зору виступу за свої межі, в її цілісності. Уточнено статус технологій у процесі антропогенезу, розглянуто можливість імплементації філософських антропологічних трендів у полі сучасної системи гуманітарної думки.