Globalization of culture in the modern world and features of translating national and cultural language components

Abstract

The article examines culture as an environment for the preservation of national specificity, language as the main component of culture, artistic text as a cultural phenomenon, defines the elements of national-cultural components, complies their classification, and also analyzes the ways of their rendering in Ukrainian translation. Linguistic design of each fragment of the translation should be determined by the described situation and the speaker’s communicative intention. This task is complicated by the fact that the description of the same subject/situation in different languages, even if there are complete equivalents in these languages, cannot be mutually unambiguous. Each local culture, therefore, each language has its own specific perception of reality. This specificity is expressed in the national cultural component of the text, which directly reflects the national culture served by the language. The analysis of modern literature has revealed the fact that ignoring the national cultural component of the artistic text in the translation activity leads not only to the distortion of the semantics, the content of the statements and the violation of the perception of the text both at the level of visual means and at the level of expressiveness, but in some cases — to the distortion of the content of the translated text. The results of the study have proved that when transferring national and cultural components from English to Ukrainian, various methods are used to achieve the adequacy of the translation and to solve specific pragmatic tasks, to prevent the text from being overloaded with unfamiliar or completely unfamiliar information for the reader. The conclusions obtained can be applied in translation practice when working with artistic texts, as well as in further research. У статті розглядається культура у якості середовища збереження національної специфіки, аналізується мова, як основний національно специфічний компонент культури, розглядається художній текст як феномен культури у перекладацькому аспекті, надається визначення елементам національно-культурних компонентів, складається їх класифікація, а також проводиться аналіз національно-культурних компонентів та способів їх передачі українською, на матеріалі роману К. Стокетт «Прислуга». Мовне оформлення кожного фрагмента перекладу має визначатися описуваною ситуацією і комунікативним задумом промовця. Досягнення цієї якості ускладнене тим, що опис одного й того предмета/ситуації різними мовами, навіть за наявності у цих мовах повних еквівалентів, не може бути взаємно однозначним. У кожній локальній культурі, отже, й у кожній мові відбито свою специфіку сприйняття дійсності. Ця специфіка знаходить вираження в національному культурному компоненті тексту, який прямо і безпосередньо відображає національну культуру, що обслуговується мовою. Аналіз сучасної літератури показав, що в перекладацькій діяльності ігнорування національного культурного компонента художнього тексту призводить не тільки до спотворення семантики, змісту висловлювань і порушення сприйняття тексту як на рівні образотворчих засобів, так і на рівні виразності, але в деяких випадках — до спотворення змісту тексту перекладу. Результати дослідження показали, що при передачі національно-культурних компонентів з англійської на українську мову використовуються різноманітні прийоми, що дозволяють досягти адекватності перекладу та вирішити конкретні прагматичні завдання, запобігти перевантаженості тексту малознайомими чи зовсім незнайомими для читача відомостями. Отримані висновки можуть бути застосовані в перекладацькій практиці при роботі з художніми текстами, а також в подальших дослідженнях.