Передумови та наслідки «арабської весни» для країн Близького Сходу та Північної Африки

Abstract

Relevance of the problem. The Middle East is always a vivid example of the theater of events of international scale in political, diplomatic, economic and military terms. The determining factor for the radical changes that swept the region was the upheaval caused by the so-called “Arab Spring”. The very phenomenon of the “Arab Spring” is ambiguous and requires in-depth analysis. The purpose of the research is to identify and analyze the causes and consequences of the “Arab Spring” for the countries of the Middle East and North Africa. Research methods. The study used empirical, complex and theoretical methods of scientific knowledge. Using the methods of analysis and synthesis, the author identified the causes of the phenomenon of the “Arab Spring” in the countries of the Middle East and North Africa; using the method of abstraction, the consequences of the events of the “Arab Spring” in the countries of the Middle East and North Africa were structured. The results of the research. It is determined that autocratic regimes and unemployment were one of the main factors in the development of these events. One of the expectations during the “Arab Spring” was that the autocratic government will be replaced by a democratic system. But events developed in such a way that the governments of the time were replaced by various coalitions and instability. Such states as Syria, Libya, Yemen lost their economic power and suffered serious destruction of infrastructure, which will take years and huge financial investments to restore. Political instability has also added to the economic losses. The former regime that was overthrown created a political vacuum that was filled by a number of actors, including terrorist groups. The Arab Spring was a kind of impetus in the region towards more democratic values and opened the desire of the population for positive changes. However, the vector of thinking of the masses, which has changed from the usual attitude to the autocratic regime and economic and social problems to the desire to change the situation for the better in general, can only give a positive forecast for the further development of the region. Актуальність проблеми. Близький Схід завжди є яскравим прикладом театру подій міжнародного масштабу у політичному, дипломатичному, економічному та військовому плані. Визначальним фактором для тих корінних змін, які охопили регіон, стали потрясіння, викликані так званою «арабською весною». У цьому сам феномен «арабської весни» неоднозначний і потребує глибокого аналізу. Мета – визначення та аналіз причин та наслідків «арабської весни» для країн Близького Сходу та Північної Африки. Методи дослідження. При проведенні дослідження використано емпіричні, комплексні та теоретичні методи наукового пізнання. Методами аналізу та синтезу автором визначено причини виникнення феномену «арабської весни» в країнах Близького Сходу та Північної Африки; за допомогою методу абстрагування структуровано наслідки, до яких призвели події «арабської весни» в країнах Близького Сходу та Піврічної Африки. Результати дослідження. Визначено, що автократичні режими та безробіття були одними із основних факторів розвитку цих подій. Одним з очікувань у ході «арабської весни» було те, що автократичний уряд зміниться демократичним устроєм. Але події розвились таким чином, що на зміну урядів того часу прийшли різноманітні коаліції та нестабільність. Такі держави як Сирія, Лівія, Ємен втратили свою економічну міць та зазнали серйозних руйнувань інфраструктури, на відновлення якої підуть роки та величезні фінансові вкладення. До економічних втрат також додалась політична нестабільність. Колишній режим, який був повалений, спричинив політичний вакуум, який заповнили низка акторів, в тому числі терористичні угрупування. «Арабська весна» стала своєрідним поштовхом у регіоні до більш демократичних цінностей та відкрила бажання населення до позитивних змін. Однак вектор мислення мас, який змінився від звичного ставлення до автократичного режиму та економічних і соціальних проблем до бажання змінити ситуацію на краще в цілому, може лише давати позитивний прогноз у подальшому розвитку регіону.