Особливості україно-японських відносини у 2017-2021 рр.

Abstract

The Far Eastern direction of foreign policy has always been relevant for Ukraine, but to some extent underestimated. In previous years, interdepartmental and interdepartmental contacts of a non-systemic nature received an impetus with the 2017 declaration of Japan in Ukraine and some changes in the parliament after the extraordinary elections in Japan. Japan’s constant investment interest increased after the signing in 2018 of the Memorandum between the Ministry of Defense of Ukraine and the Ministry of Defense of Japan on cooperation and exchanges in the field of defense. Within the framework of this document, there was an exchange of experience in countering cyber threats, the digitalization process, and joint training. In addition, considerable attention was paid to health care, since the specified time period covers the period of the fight against COVID-19, during which the Japanese side constantly helped Ukraine, in particular, by sending medicines and specialists to fight the global pandemic. Education remains an important issue in bilateral relations, in particular the issue of diploma recognition, cooperation within international organizations, and the work of the joint Ukrainian- Japanese commission on scientific and technical cooperation. The result of work in this direction was the signing of the Agreement on cooperation in the field of science between Ukraine and Japan. At the international level, countries traditionally support each other: - Ukraine strongly condemns the actions of Pyongyang; - Japan supported all resolutions of the UN General Assembly that are fundamentally important for our country, and also regularly notes its support for the independence, territorial integrity and inviolability of internationally recognized borders of Ukraine. Trade and economic activity remains important and grant support of Ukraine to Japan is stable. Метою статті є дослідження українояпонських відносин в період з 2017 по 2021 роки. Зазначений відрізок характеризується міжвиборчим в Японії, оскільки у 2017 відбулись позачергові парламентські вибори,а у 2021 планові. Саме 2017 рік з боку України оголошено роком Японії, що стало поштовхом для активації стосунсків,вперше український президент прийняв участь у коронації. В ході роботи вивчені основні особливості двосторонніх відносин, виявллені пріоритетні напрямки співпраці, перспективні галузі для інвестицій та питання, що потребують доопрацювання. Проведене дослідження дало змогу глибше проаналізувати стан та перспективу подальшого розвитку українояпонських відносин, використовуючи офіційні джерела, статистичні данні та звітну документацію Проголошення 2017 року Роком Японії в Україні значно вплинуло на пожвавлення політичних контактів та поглиблення співпраці. Так в Аналітичній доповіді до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України вказується, що країни переживають етап найактивнішого діалогу за всю історію відносин. Пріоритетом у стосунках з Японією визнано тісний політичний діалог, активну торговельно-економічну співпрацю з наданням переваги залученню інвестицій і технологій в економіку України у контексті ключової міждержавної Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій. Все це відбувалось на тлі позачергових парламентських виборів, що з огляду на традиційність японсьго суспільства несли значні зміни: зокрема змінився кількістноякістний склад виборців за рахунок молоді та кількістний склад парламенту у 2017 році. 2021 рік також ознаменувався парламентськими виборами у Японії та деякими змінами у зовнішньополітични орієнтирах що Украєни,так і Японії. Автори приділити значну увагу основним галузям співпраці та сценаріям подальшого розвитку, оприділили основні вектори співпраці та досягненні у договірноправовому полі