Особливості використання Російською Федерацією міграції як інструменту гібридної війни проти України

Abstract

The article examines the topical issue of migration as an instrument of modern hybrid wars. It is shown that in the context of hybrid warfare, the aggressor state can use two migration strategies: positive and negative. The positive strategy involves the use of efforts to attract migrants, especially highly skilled ones, from the victim state to its own territory. This makes it possible to weaken the opponent’s human potential and strengthen the capabilities of the aggressor state. The negative strategy aims to direct migration flows from the victim state to other countries, or migration from third countries to the victim state or to the territory of its allies in order to destabilize the situation and exert pressure. The authors use a complex of general scientific, logical and empirical methods to achieve the goal - to explore the peculiarities of Russia’s use of migration as an instrument of hybrid warfare against Ukraine. It is emphasized that since the collapse of the USSR, Russia has used migration for hybrid aggression against Ukraine. Before the start of the Russian-Ukrainian war in 2014, Russia emphasized the implementation of a positive migration strategy. Within its framework, the aggressor promoted its own labor market and spread negative information about the market and working conditions in Ukraine. As a result, as of 2013, there were about 1.5 million Ukrainian labor migrants on the territory of Russia. It is shown that with the beginning of the Russian-Ukrainian war, Russia began to combine the positive (it facilitated the migration of Ukrainians from the temporarily occupied territories to Russia, as a result of which more than half a million Ukrainians left for Russian territory) and the negative (it caused a wave of internal migration in Ukraine and led to the emergence of more than 1.5 million internally displaced persons). It was concluded that after the full-scale attack on Ukraine on February 24, 2022, Russia continued to combine positive and negative migration strategies against Ukraine. However, the emphasis is on more coercive and illegal methods of implementing these strategies. In the context of the positive strategy, this was embodied in the forced deportation of Ukrainians to the territory of Russia, and in the context of the negative strategy - in large-scale attacks on civilian population and critical infrastructure with the aim of causing chaos and large-scale migration of Ukrainians abroad. У статті досліджено актуальну проблематику – міграцію як інструмент сучасних гібридних воєн. Показано, що у контексті гібридної війни держава-агресор може використовувати дві міграційні стратегії: позитивну та негативну. Позитивна стратегія передбачає використання зусиль для приваблення мігрантів, особливо висококваліфікованих, з держави-жертви на власну територію. Це дає змогу послабити людський потенціал опонента та посилити можливості держави-агресора. Негативна стратегія має на меті спрямувати міграційні потоки з держави-жертви в інші країні, або ж міграцію з третіх країн у країну-жертву чи на територію її союзників з метою дестабілізації ситуації та тиску. Автори використовують комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних методів задля досягнення поставленої мети – дослідити особливості використання Росією міграції як інструменту гібридної війни проти України, Наголошено на тому, що з періоду розпаду СРСР Росія використовувала міграцію задля гібридної агресії проти Україні. До початку російсько-української війни у 2014 р. Росія робила акцент на реалізації позитивної міграційної стратегії. У її рамках агресор популяризував власний ринок праці та поширював негативну інформацію про ринок та умови праці в Україні. Як результат, станом на 2013 р. на території Росії перебувало близько 1.5 млн. українських трудових мігрантів. Показано, що з початком російсько-української війни Росія почала поєднувати позитивну (сприяла міграції українців з тимчасово окупованих територій в Росію, в результаті чого більше пів мільйона українців виїхали на російську територію) та негативну (спричинила хвилю внутрішньої міграції в Україні та призвела до появи понад 1.5 млн. внутрішньо переміщених осіб). Зроблено висновок, що Росія після повномасштабного нападу на Україну 24 лютого 2022 р. продовжила поєднувати позитивну та негативну міграційні стратегії проти України. Однак акцент робиться на більш примусових та незаконних методах реалізації цих стратегій. У контексті позитивної стратегії це втілилося у примусовій депортації українців на територію Росії, а в контексті негативної стратегії – у масштабних ударах по цивільному населенню та критичній інфраструктурі з метою спричинити хаос та масштабну міграцію українців закордон.