Європейська практика боротьби з корупцією: досвід для України в рамках євроінтеграційних процесів

Abstract

This article provides an overview of various practices of European countries in the fight against corruption. In particular, the article compares the peculiarities of a number of EU countries in the issue of overcoming or reducing corruption by officials. In addition, the publication reflects some types of punishment of corrupt officials for abusing their official position. It is noted that Ukraine needs to study and use the experience of many EU countries in order to fight corruption effectively. This will significantly contribute to the acceleration of the European integration of the country into the European Union, since the solution of this problem is one of the conditions for Ukraine’s entry into this community. Separately, it is worth highlighting the practice of significantly overcoming corruption in the Baltic countries, since these countries, like Ukraine, are post-Soviet. Considering the fact that most of the post-Soviet countries are in the second hundred of the “Corruption Perception Index”, the experience of the Baltic countries is quite important for us. The purpose of the article is to study the practice of fighting corruption in European countries in order to borrow it from Ukrainian realities on the way to European integration. During the writing of the article, the following methods were used: comparative, in particular, regarding the comparison of features in the fight against corruption in different countries; institutional, regarding the separation of anti-corruption bodies in a number of countries of the world; functional, regarding the study of the peculiarities of the functioning of anti-corruption bodies in the practice of many countries. The main result of the article is the analysis of various forms, methods and means of fighting corruption in Europe with their possible use in Ukraine on its European integration path. In particular, it is useful for us to: use the experience of the Netherlands in identifying potential areas of corruption in the interaction between the state and the citizen; declaration of incomes of high-ranking officials and their monitoring by law enforcement agencies, as in Germany, Latvia, Lithuania and Bulgaria; implementation of the witness protection program used by Romania and Slovenia. У цій статті здійснюється огляд різних практик країн Європи щодо боротьби з корупцією. Зокрема, у статті порівнюються особливості низки країн ЄС у питанні подолання або зменшення корупційних дій з боку посадових осіб. Окрім цього, публікація відображає деякі різновиди покарання корупціонерів за зловживання своїм службовим становищем. Зазначається, що Україні для ефективної боротьби з корупцією необхідно вивчити та використати досвід багатьох країн ЄС. Це значно сприятиме прискоренню євроінтеграції країни до Європейського Союзу, оскільки вирішення цієї проблеми є однією умов вступу України до цього співтовариства. Окремо варто виділити практику щодо суттєвого подолання корупції у країнах Балтії, оскільки ці країни, як і Україна, є пострадянськими. З огляду на те, що більшість пострадянських країн перебувають у другій сотні списку «Індексу сприйняття корупції», то досвід країн Балтії для нас є досить важливим. Метою статті є дослідження практики боротьби з корупцією у країнах Європи для запозичення її в українські реалії на шляху до євроінтеграції. Під час написання статті використовувалися методи: компаративний, зокрема щодо порівняння особливостей у боротьбі з корупцією у різних країнах; інституційний щодо виокремлення антикорупційних органів у низці країн світу; функціональний щодо дослідження особливостей функціонування антикорупційних органів у практиці багатьох країн. Головним результатом статті є аналіз різноманітних форм, методів та засобів боротьби з корупцією у Європі з можливим використанням їх в Україні на її євроінтеграційному шляху. Зокрема, корисним для нас є: використання досвіду Нідерландів щодо виявлення потенційних корупціогенних сфер у взаємодії між державою та громадянином; декларування доходів високопосадовців та моніторинг їх з боку правоохоронних органів, як у Німеччині, Латвії, Литві та Болгарії; впровадження програми захисту свідків, яку використовують Румунія та Словенія.