Штучний інтелект у контексті глобального управління

Abstract

The development of digital technologies, in particular artificial intelligence, while promoting innovation, simultaneously causes new challenges for the whole mankind. The current technological revolution is not exclusively the attainment of one or a few countries. Therefore, the issue of international coordinating of artificial intelligence (AI) production and implementation is on the agenda. The purpose of our research is to reveal the prospects for the global system of AI regulation. A structural-functional approach was applied to assess the regulatory and institutional provision of artificial intelligence technologies. In order to unveil priorities for the international regulatory framework of AI the related documentary supplement was examined. The research findings detect that international regulation of artificial intelligence is mainly in the nature of recommendations and focuses on coordination of actions. Establishing ethical principles for the AI production and development is a cross-cutting in international legal provision. The lack of imperativeness diminishes its efficiency in preventing the risks of unilateral AI states strategies. It is argued, that the European Union has the most complex and developed regulatory framework on artificial intelligence at the supranational level of governance. Instead, in the international relations, there is a trend of techno-nationalism, with an emphasis on the primacy of individual states in the development of AI policies. It is substantiated that the lack of targeted institutional support in the field of global governance nullifies the normative efforts of international associations in matters related to the development of artificial intelligence. In conclusion, the author introduces proposals regarding the institutional and functional foundations of AI global regulation. In particular, it is stressed that the emerging international legal and institutional matrix of the digital world order should encompass the regulatory framework of cooperation between the state, corporate and civil sectors. Розвиток цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, сприяючи інноваціям, водночас зумовлює нові виклики для усього людства. Чинна технологічна революція не є надбанням виключно однієї чи кількох країн. Отже, на порядок денний виходить питання міжнародних механізмів координації процесів виробництва і впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ). Мета нашого дослідження полягає у визначенні перспектив розвитку глобальної системи регулювання технологій штучного інтелекту в контексті формування цифрового світового порядку. Для оцінювання наявного нормативно-інституційного забезпечення міжнародних механізмів регулювання технологій штучного інтелекту застосовано структурно-функціональний підхід. Допоміжним методом став аналіз документів, який використано для визначення пріоритетних напрямів розвитку міжнародної нормативної бази з регулювання технологій штучного інтелекту. На основі проведеного дослідження з’ясовано, що чинне міжнародне нормативне регулювання технологій штучного інтелекту переважно має рекомендаційний характер і сфокусовано на координації дій. Встановлення етичних принципів для виробництва штучного інтелекту є наскрізним знаменником у чинних міжнародно-нормативних документах. Утім через брак імперативності, їхня ефективність у запобіганні ризикам унілатеральних стратегій держав у галузі штучного інтелекту вбачається недостатньою. Доведено, що у регіональному вимірі міжнародних відносин найбільш комплексна і розвинута нормативна база з питань штучного інтелекту на наднаціональному рівні управління представлена в Європейському Союзі. Натомість у загальносвітовому масштабі має місце тенденція технонаціоналізму, з акцентом на першості окремих держав у виробленні політики щодо штучного інтелекту. Обґрунтовано, що брак цільового інституційного забезпечення у сфері глобального управління нівелює нормотворчі зусилля міжнародних об’єднань у питаннях, пов’язаних з розвитком штучного інтелекту. У підсумку викладено авторські пропозиції щодо інституційно-функціональних засад глобального регулювання процесами розвитку та впровадження штучного інтелекту. Зокрема аргументовано, що міжнародна нормативно-інституційна матриця цифрового світового порядку, що формується, має охоплювати регулювання відносин між державним, корпоративним і громадянським секторами.