Недійсні бюлетені і преференційне голосування на місцевих виборах 2020 року в Україні

Abstract

The article examines the main factors of electoral behavior in local elections in 2020 in Ukraine. The main factors affecting the share of invalid ballots and the share of preferential votes are tested on the example of the election to the Rivne oblast council. This is due to the fact that the Central Election Commission does not publish local election results by polling stations. The main source of data in the article is protocols of Rivne oblast territorial election commission, and the unit of analysis is polling stations (1002 units of analysis). The article empirically tests a number of hypotheses. A statistically significant correlation between voter turnout and the share of invalid ballots is established. This indicates that the share of invalid ballots decreases when voter turnout increases. However, voters made fewer ballot mistakes at polling stations in urban and semi-urban communities. No overall correlation was found between the share of preferential votes and the share of invalid ballots. At the same time, in polling stations where more preferential votes were cast, voters of some political parties (Svoboda, Golos, European Solidarity and the Agrarian Party of Ukraine) made fewer ballots mistakes, while voters of others (Power and Honour and For the Future) made the opposite. A statistically significant correlation was found to exist between turnout and the share of preferential votes. For some political parties this relationship was reversed (Svoboda, Golos and European Solidarity), while for others it was direct (Oleh Lyashko’s Radical Party and For the Future). There was a clear asymmetrical distribution with regard to the total share of preferential votes cast for candidates according to their number in the territorial electoral list. At the same time, female candidates received far fewer preferential votes (on average, one-third less) than male candidates. У статті досліджуються основні чинники електоральної поведінки на місцевих виборах 2020 року в Україні. Основні чинники які впливають на частку недійсних бюлетенів та частку преференційних голосів тестуються на прикладі виборів до Рівненської обласної ради. Це пов’язано із тим, що Центральна виборча комісія не публікує результатів місцевих виборів у розрізі виборчих дільниць. Основний джерелом даних у статті є протоколи Рівненської обласної територіальної виборчої комісії, а одиницею аналізу є виборчі дільниці (1002 одиниці аналізу). У статті емпіричним шляхом перевіряється низка гіпотез. Встановлено статистично значущий зв’язок між явкою виборців та часткою недійсних бюлетенів. Це свідчить про те, що із зростанням явки виборців зменшується частка недійсних бюлетенів. Однак, виборці робили менше помилок під час голосування на виборчих дільницях у міських та селищних громадах. Виявлено відсутність загального зв’язку між часткою преференційних голосів та часткою недійсних бюлетенів. Разом з тим, на виборчих дільницях, де було подано більше преференційних голосів, виборці окремих політичних партій (Свобода, Голос, Європейська солідарність та Аграрна партія України) робили менше помилок під час голосування, а виборці інших (Сила і Честь та За майбутнє) навпаки. З’ясовано, що існує статистично значущий зв’язок між явкою та часткою преференційних голосів виборців. Для одних політичних партій цей зв’язок був обернений (Свобода, Голос та Європейська солідарність), а для інших прямий (Радикальна партія Олега Ляшка та За майбутнє). Простежується чіткий асиметричний розподіл щодо загальної частки преференційних голосів поданих за кандидатів відповідно до їх порядкового номеру у територіальному виборчому списку. Разом з тим, кандидати-жінки отримують значно менше преференційних голосів (у середньому на третину менше), ніж кандидати-чоловіки.