Академічна доброчесність у вищій освіті: прояви та мотиваційні чинники

Abstract

У статті висвітлюються проблеми забезпечення академічної доброчесності у вищій освіті та чинники, які їх зумовлюють. Категорія «доброчесність» розглядається не лише в етичному та правовому аспектах, а й в економічному вимірі. Відзначаються особливості таких форм недоброчесності, як плагіат, методологічні маніпуляції, зловживання самоцитуванням та необ’єктивністю в подальшій професійній діяльності (на прикладі професії аудитора). Зазначається, що досягнення рентабельності інвестицій у вітчизняну освіту до рівня зарубіжних показників потребує вдосконалення освітянського менеджменту та запровадження низки документів організаційно-правового характеру щодо заохочень до сумлінності. Здійснюється зіставний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду подолання негативних проявів в університетській освіті. Підкреслюється, що значною мірою на порушення доброчесності професорсько-викладацького складу університетів впливає недосконалість системи критеріїв визначення наукового рейтингу. Відзначається продуктивна роль співпраці Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти із закордонними інституціями щодо впровадження європейського досвіду забезпечення академічної доброчесності, адаптованого до українських суспільно-економічних реалій. The article highlights the problems of ensuring academic integrity in higher education and the factors that determine them. The category "integrity" is considered not only in ethical and legal aspects, but also in an economic dimension. The peculiarities of such forms of dishonesty as plagiarism, methodological manipulation, abuse of self-citation and bias in further professional activities (using the profession of auditor as an example) are considered. It is substantiated that achieving the profitability of investments in national education to the level of foreign indicators requires the improvement of educational management and the introduction of a number of documents of an organizational and legal nature regarding incentives for conscientiousness. A comparative analysis of national and foreign experience in overcoming negative manifestations in university education is carried out. It is emphasized that the imperfection of the criteria system for determining the scientific rating affects to a large extent the violation of the integrity of universities’ academic staff. The productive role of the cooperation between the National Agency for Higher Education Quality Assurance and foreign institutions in the implementation of European experience in ensuring academic integrity, adapted to Ukrainian socio-economic realities, is emphasized.