Місцеве самоврядування як світовий мегатренд ХІХ–ХХІ століть: кейс «Модерний проєкт Російської імперії»

Abstract

Уперше в науковій літературі актуалізовано питання особливостей модерного проєкту Російської імперії із запровадження в її місцеве управління місцевого самоврядування. Акцентуючи на глобальному значенні інституту місцевого самоврядування як світового мегатренду двох останніх століть, атрибуту демократії та органічного складника публічного управління, послуговуючись методом кейсів, у предметному полі імперіології як напряму історичної глобалістики окреслено особливості та суперечності сільського сегменту цього проєкту. Методами вивчення проблеми стали спеціально-історичні методи: історико-типологічний, історико-генетичний, а також метод проблемно-ситуаційного аналізу (метод кейсів). Це сприяло осмисленню предмету вивчення в органічному взаємозв’язку загального й частного з урахуванням їх реального контексту, типізації форм і напрямів реформаторської діяльності в сфері місцевого самоврядування в Російській імперії, узагальненню результатів цієї діяльності та виявленню їх типових і специфічних коренів. Засвоївши авангардні європейські ідеї модернізації місцевого управління на базі місцевого самоврядування, поступаючись тиску традиціоналістів, прагнучи подолати сепаратизм регіональних еліт, з метою управлінської уніфікації села реформатори «однієї шостої суходолу» вдалися до його оновлення на бази місцевого самоврядування, синкретизуючи традиційні практики великоруських губерній з модерними управлінськими технологіями. Визначальними рисами нових сільських громад стали домінування колективізму й патріархальності; нехтування правами й потребами індивідууму; правовий нігілізм; свавілля і беззаконня по відношенню до «слабких» членів; антиетатистський і тоталітарний за своєю суттю характер загалом. Вказано на особливості взаємин органів сільського та земського самоврядування як ланок інституту місцевого самоврядування цієї країни. Протистояння між ними, посилення антидемократичних тенденцій в діяльності земств, перетворення на початку ХХ ст. сільських самоврядних установ на територіально-організуючий каркас опору найбільшої соціальної верстви державі й процесам модернізації загалом відіграли фатальну роль у долі Російської імперії. Замість її управлінської модернізації цей проєкт зумовив ретрадиціоналізацію країни, консервацію в ній патріархальності, встановленню надалі радянського тоталітаризму, оформленню соціокультурних витоків сучасного російського фашизму. For the first time in the scientific literature, the question of the peculiarities of the modern project of the Russian Empire to introduce local self-government in its local government was brought up. Emphasizing the global significance of the institution of local self-government as a global megatrend of the last two centuries, an attribute of democracy and an organic component of public administration, using the case method, the subject field of imperialism as a direction of historical globalism outlines the features and contradictions. Special historical methods became methods of studying the problem: historical-typological, historical-genetic, as well as the method of problem-situational analysis (case method). This contributed to the understanding of the subject in the organic relationship of public and private, taking into account their real context, typification of forms and directions of reform activities in local government in the late Russian Empire, summarizing the results of these activities and identifying their typical and specific roots. Having mastered the avant-garde European ideas of modernization of local government on the basis of local self-government, yielding to traditionalist pressure, trying to overcome the separatism of regional elites, in order to unify the village rural reformers technologies. The defining features of the new rural communities were the dominance of collectivism and patriarchy; neglect of the rights and needs of the individual; legal nihilism; arbitrariness and lawlessness in relation to “weak” members; anti-statist and totalitarian in nature. The peculiarities of the relationship between rural and zemstvo self-government bodies as a part of the institute of local self-government of this country are pointed out. Confrontation between them, the strengthening of anti-democratic tendencies in the activities of zemstvos, the transformation of the early twentieth century. rural self-government institutions on the territorial-organizing framework of resistance of the largest social class to the state and the processes of modernization in general played a fatal role in the fate of the Russian Empire. Instead of its administrative modernization, this project led to the re-traditionalization of the country, the preservation of its patriarchy, the establishment of further Soviet totalitarianism, the design of socio-cultural origins of modern Russian fascism.