Посилення механізмів деліберативної демократії для належного врядування в Україні

Abstract

Стаття присвячена вивченню механізмів деліберативної демократії з точки зору можливості їх застосування в Україні, особливо у повоєнний період, що характери- зуватиметься складними соціально-економічними умовами, зниженням рівня довіри до влади, послабленням суспільної консолідації та тиском на уряд різних суспільних груп. Такі обставини актуалізуватимуть потребу у реальному впровадженні принци- пів належного врядування (зокрема, таких, як участь, справедливість, інклюзивність, орієнтація на консенсус, підзвітність, прозорість та чуйність). Метою наукової розвідки є визначення шляхів посилення деліберативної демократії для розвитку належного врядування в Україні, насамперед у повоєнний період. Застосовано низку методів, зокрема: структурно-функціональний; нормативно-ціннісний; аналіз і прогнозування. У статті досліджено основоположні нормативні характеристики деліберативної демократії. Важливим аспектом є те, що в її основі лежать не будь-які публічні обговорення. Ця концепція передбачає, насамперед, обговорення, під час яких створені умови для підвищення поінформованості учасників про питання державної політики, формулювання і обміну ними аргументами, залагодження конфліктів і наближення до консенсусу. Розглянуто механізми проведення публічних обговорень державної політики, які вже впроваджені в Україні. Йдеться, зокрема, про громадські ради, публічні консультації, опитування на Єдиному державному порталі електронних послуг та в мобільному застосунку Дія. Визначено, що попри деліберативний потенціал, ці механізми на практиці поки що не відповідають основним характеристикам деліберативної демократії. Подальший розвиток деліберативної демократії в Україні запропоновано розглядати у двох напрямках: вдосконалення вже наявних механізмів через посилення їх елементами деліберації та вивчення, адаптації і впровадження додаткових механізмів. До останніх віднесено, насамперед, деліберативні діалоги, впровадження яких може спростити те, що в Україні вже накопичений певний досвід проведення діалогових заходів та публічних консультацій з діалоговим підходом. Ще одним перспективним механізмом визначено деліберативні опитування, які, зокрема, застосовуються на рівні ЄС. The article examines the mechanisms of deliberative democracy from the point of view of their application in Ukraine, especially in the period after the end of the Ukrainian-Russian war. It is expected that this time will be characterized by difficult socio-economic conditions, declining confidence in government, weakening social consolidation and pressure on government of various social groups. Such circumstances will highlight the need for real implementation of the principles of good governance (in particular, such as participation, fairness, inclusiveness, consensus orientation, accountability, transparency, responsiveness). The purpose of research is to identify ways to strengthen deliberative democracy for the development of good governance in Ukraine, especially in the postwar period. A number of methods have been applied, in particular: structural-functional; normative-value; analysis and prognosis. The basic normative characteristics of deliberative democracy are studied in the article. An important aspect is that this concept is not based on all public discussions. It is expected that these should be, first of all, discussions with special conditions to raise awareness of public policy issues, formulation and exchange of arguments, conflict resolution and approaching consensus. Mechanisms for conducting public discussions, which have already been implemented in Ukraine, are considered. These include public councils, public consultations, surveys on the Unified State Portal of Electronic Services and the mobile application Diya. It is determined that despite the deliberative potential, these mechanisms do not yet meet the basic characteristics of deliberative democracy. The further development of deliberative democracy in Ukraine is proposed to be considered in two directions: improvement of already existing mechanisms by strengthening deliberative elements and study, adaptation and implementation of additional mechanisms. They include, first of all, deliberative dialogues, the implementation of which may simplify the fact that Ukraine has already accumulated some experience in conducting dialogue events and public consultations with a dialogue approach. Another promising mechanism is deliberative polls, which are used, in particular, at the EU level.