Взаємодія критика та письменника як співтворчість

Abstract

У статті аналізуються основні шляхи взаємодії літературного критика з письменником, чиї твори рецензуються. Показано, що з сукупності аналізованих критиком явищ (на перший погляд, різнорідних) постає цілісність його фахової методики. Це — поєднання критики з наукою; врахування в судженнях про літературу світового досвіду й контексту; серйозна увага до слова. Метою цієї статті стало установити літературно-критичну діяльність письменника як одну з форм творчої комунікації, надто ж актуальної в наші дні, на тлі надзвичайно швидкого розвитку інформаційних технологій та електронних засобів зв’язку. Саме тому до уваги взято такі жанрові різновиди літературної критики, як есе, нарис, літературно-критична стаття, листування, відгук та рецензія. Інтелектуальна компонента літературної критики виступає у сув’язі з чуттєвими концептами, які викликали до життя той чи той прозовий або поетичний твір, тому важливими у цій роботі виявляються саме психологічні аспекти: рецепція літературного твору критиком, його послідовне осмислення у розрізі формотворчих та змістових чинників, висновок — позитивний або негативний, настанова літераторові на подальше вдосконалення індивідуального стилю. Понад усе — вибір творів та письменників, які здатні репрезентувати істотне в літературному пошуку, виокремлюються з загальної течії завдяки своїй оригінальності. Йдеться про риси, що в своїй сукупності роблять діяльність критика в цілому цікавою й потрібною — для письменника, для літератури, для читача. Як висновок утверджено, що найвищий ступінь майстерності літературного критика — ведення з рецензованим автором діалогу, витриманого в ключі мови філологічних категорій. Так твориться своєрідний «контрапункт», співудар площин позитивного та негативного бачення критиком літературного явища, мета якого — допомогти письменникові-початківцю усвідомити сильні сторони свого витвору, виправити в ньому помилки, удосконалити навички образного світовідчуття та його відтворення у слові. The article studies of the main trends of interactions between a literary critic and a writer whose works are under analysis. There was shown that the integrity of heterogeneous, from the first sight, phenomena researched by the critic allows observing the diversity of one’s methods — these are combination of science and criticism; profound view of world context and experience in judging about a cer tain literary work; serious attention paid to word. The purpose of this article is to assert the literary critical activity of a writer as one of the creative interaction form that is relevant nowadays, on the back ground of rapid proliferation of informational technologies and electronic com munication means. That is why such generic varieties of criticism as an essay, a literary-critical article, letter writing and a review were taken into consideration. The intellectual constituent of literary criticism emerges in connection with sensory components that are alleged to be the source of inspiration for a poetic or a prose work. Therefore, the priority in this study is given to the psychological aspects of interaction, which are perception of a written work by a critic, its con sequent comprehension in terms of formal and substantial factors, a conclusion (positive or negative), and the advice for the author reviewed to improve one’s individual style. What is of the greatest importance is the selection of writers, who would be able to represent the essential points in the entire literary process, and to stand out of the crowd due to their originality. These are the features to make the literary critic’s activity both interesting and relevant — for a writer and literature as a whole, as well as for a reader. As a conclusion, there is affirmed that the utmost level of a literary critic’s mastery is one’s ability to conduct a dialogue with a writer reviewed, keeping up to philological categories. This is the way to create the special ‘counterpoint’ of the critic’s positive and negative visions of a literary phenomenon with a purpose to help a novice writer to comprehend the advantages of one’s work, to correct any mistakes in it, and to improve the skills of figurative worldview so as to embody it in words.