Фокалізація як симулякр дійсності у постмодерністському суспільно-політичному дискурсі (на матеріалі статті Т. Енгельхардта у журналі “The nation” (США))

Abstract

In a smart-society integrated into a sphere of the Internet, mediocracy is a powerful resource for the narratology. It is believed that with a background of increasing mediocratization of society, the role of focalization in the formation of public consciousness is growing. However, the analysis of the scientific literature has shown that there is a lack of work on the importance of focalization in journalistic materials. Therefore, the purpose of the article research is a philosophical analysis of a role of journalism focalization in the formation of public consciousness. Research methods – a discourse-analysis of text interpretation, method of generalization of empirical material, method of focusing from abstract to concrete. The result of the study is a highlighting role of focalization as a way of a latent manipulation with a public opinion. It’s believed that an effect of synergy (the effect of a powerful influence on consciousness) we get with a combination of different forms of a formation a message using a semi open or a covered emotivity. The material of a journalistic paper by Tom Engelhardt “America didn’t come back after all” opens up the focalization phenomenon in the narrative model of reality It is noted that the phenomenon of focalization fills the empirical fact with the subjective and semantic interpretation and, thus, becomes an element of the technology for formation of social consciousness. Therefore, the focalization appears as a triad of dialectically interconnected components – a narrator, a narrative and a recipient, and every component is conditioned by another one being, meanwhile, a certain factor of a meaning-making. Features of each type of focalization are considered. It is noted that the focalization externe, as a vision of an objective narrator, points that a declared objectivity is limited with the statement of empirical fact, but assessments coming behind are only subjective thanks to the immanent feature of human character, what is the creativity. Mr. Engelhardt T. has accomplished his goal about a desired perception of the narrative by reader applying different types of focalization together with the seeds of latent emotionality. Next opinion’s been substantiated that, in comon, the focalization as a phenomenon of narratology is a simulacrum of reality in postmodern conceptualization. У статті висвітлюються декотрі особливості публіцистики за постмодерністської культурної традиції. За умов смарт-суспільства, інтегрованого в інтернет-простір, медіократія становить потужний ресурс наратології. Проводиться думка, що на тлі посилення медіократизації суспільства зростає роль фокалізації у формуванні суспільної свідомості. Проте аналіз наукової літератури засвідчив, що напрацювань зі значимості фокалізації у публіцистичних текстах наразі бракує. На цьому тлі метою статейного дослідження є філософський аналіз ролі фокалізaції публіцистики у формуванні суспільної свідомості. Методи дослідження – дискурс-аналіз інтерпретації тексту, метод узагальнення емпіричного матеріалу, метод сходження від абстрактного до конкретного. Результатом дослідження маємо висвітлення ролі фокалізації як засобу латентної мані пуляції суспільною думкою. Доводиться, що поєднання різних форм організації повідомлення з ужитком семи відкритої або ж прихованої емотивності досягається ефект синергії – ефект потужного впливу на свідомість. Феномен фокалізації у наративній моделі дійсності розкривається на матеріалі публіцистичної статті Тома Енгельхардта (Tom Engelhardt) «Америка так и не «вернулась». Зазначається, що феномен фокалізації наповнює емпіричний факт суб’єктивною смисловою інтерпретацією і таким чином є елементом технології формування суспільної свідомості. Тож фокалізація постає як тріада діалектично взаємопов’язаних компонентів – наратор, наратив, реципієнт, кожен з яких обумовлений іншим та водночас є окремим чинником смислотворення. Розглядаються особливості кожного типу фокалізації. Зазначається, що focalization externe, як точка зору об’єктивного наратора, свідчить, що задекларована об’єктивність обмежується констатацією емпіричного факту, а оцінки, які слідують опісля, є однозначно суб’єктивними в силу іманентної риси людини, якою є творчість. Застосовуючи різні типи фокалізації у поєднанні з семами латентної емотивності, Т. Енгельхардт досягає мети бажаного сприйняття читачем наративу. Обґрунтовується думка, що назагал у постмодерністській концептуалізації фокалізація як явище наратології є симулякром дійсності.