Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/15624
Назва: Молодіжні субкультури: історія, теорії та практики конструювання
Інші назви: Youth subcultures: history, theory and practice construction
Автори: Ліпіч, Людмила Михайлівна
Ніколаєнко, Світлана Леонідівна
Балагура, Олена Олександрівна
Ключові слова: youth
culture
subculture
counterculture
youth subculture
social construction of suband countercultural reality
молодь
культура
субкультура
контркультура
молодіжна субкультура
соціальне конструювання суб- та контркультурної реальності
Дата публікації: 2022
Видавництво: Видавничий дім «Гельветика»
Бібліографічний опис: Ліпіч Л. М. Молодіжні субкультури: історія, теорії та практики конструювання / Людмила Михайлівна Ліпіч, Світлана Леонідівна Ніколаєнко, Олена Олександрівна Балагура // Перспективи. Соціально-політичний журнал. – 2022. – № 2. – С. 188–197.
Короткий огляд (реферат): Problem. Contradictions that arise in the relationship in the system “society – subculture”, and especially in the system “society – youth subculture” necessitate the identification of social factors, which cause these contradictions. The authors, in view of this, hypothesize that the most important of these factors are institutionalized social inequalities and institutionalized non-representation of different categories of young people in government and other social institutions, which causes disagreement and even resistance. Purpose. To substantiate the idea that modern youth subcultures are the result of the existing system of social inequalities in society, which are multiplying, and, accordingly, the institutional under-representation of different categories of youth, which causes socio-cultural resistance. Methods. The study used dialectics as logic, as a theory of cognition and as a theory of development, as well as general scientific methods (analysis, synthesis, generalization, etc.), as well as a qualitative method aimed at identifying subjective aspects in human interactions. Results. The connection between the history of the formation of youth subcultures, the logic of their functioning and, accordingly, the logic used by scientists in their research is analyzed. It is determined that most researchers are focused on finding ways to incorporate youth subcultures into the dominant socio-cultural system by transforming their existing protest potential, first into a desire for entertainment, and then into mass loyalty. The potential opportunities for the transition of subcultures into countercultures and technological opportunities to transform both subcultures and countercultures into a means of stabilizing the social order by the method of socially oriented construction of sociocultural reality. Terminologically expressed differences in the concept of Contraculture by Milton Inger and Counter Culture by Theodore Rozzak were revealed and it is pointed out that the concept of Contraculture presupposes the possibility of transition of subcultures to countercultures and vice versa, and the concept of Counter Culture is focused on removing Although both have different technological (constructivist) capabilities. Актуальність проблеми. Суперечності, які виникають у відносинах в системі «суспільство – субкультура», а особливо в системі «суспільство – молодіжна субкультура» зумовлюють потребу у виявленні соціальних факторів, які й зумовлюють означені суперечності. Автори, з огляду на сказане, висувають гіпотезу, згідно з якою найбільш вагомими з цих факторів є інституціоналізовані соціальні нерівності та інституціоналізована ж не-представленість різних категорій молоді в інститутах влади та інших соціальних інституціях, що й викликає незгоду, а то й опір. Мета. Обґрунтувати ідею, згідно з якою сучасні молодіжні субкультури є результатом наявної в суспільстві системи соціальних нерівностей, які множаться, та, відповідно, інституціональна не-представленість різних категорій молоді, яка й викликає соціокультурний опір. Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися діалектика як логіка, як теорія пізнання та як теорія розвитку, а також загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення тощо), а також якісний метод, орієнтований на виявлення суб’єктивних аспектів в людських взаємодіях. Результати дослідження. Проаналізовано зв’язок між історією становлення молодіжних субкультур, логікою їх функціонування та, відповідно, логікою, якою користуються науковці в ході їх дослідження. Визначено, що дослідники в своїй більшості орієнтовані на пошук способів інкорпорації молодіжних субкультур в домінуючу соціально-культурну систему методом трансформації наявного в них протестного потенціалу спочатку в потяг до розваг, а потім і в масові лояльні настрої. З’ясовані потенційні можливості переходу субкультур в контркультури та технологічні можливості перетворювати як субкультури, так і контркультури в засіб стабілізації соціального порядку методом соціально орієнтованого конструювання соціокультурної реальності. Виявлені термінологічно виражені змістовні розбіжності в концепції Contraculture Мілтона Їнгера та Counter Culture Теодора Роззака і вказано, що поняття Contraculture передбачає можливості переходу субкультур в контркультури і навпаки, а поняття Counter Culture скоріш орієнтоване на зняття відмінностей між суб- та контркультурою. Хоча й те, й інше несуть у собі різного роду технологічні (конструктивістські) можливості.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/15624
Розташовується у зібраннях:2022

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Lipich.pdf349.7 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.