Динаміка гібридного конфлікту на досвіді подій 2013–2014 років у регіонах півдня та сходу України

Abstract

The article considers the events of the Russian-Ukrainian war of the period of 2013–2014 which has combined both traditional armed confrontation and many other, non-lethal methods, including the artificial separation of civil conflict with the purpose of its further use for realization of political or military tasks. For many years this method was the basis of the military doctrine of the Russian Federation and was used all over the world. The Russian intelligence services, using internal contradictions, have been engaged in destabilizing the situation during protests of “yellow liars” in France, BLM protests, actively promoted anti-vakks movements around the world and intervened in almost all more or less significant civil conflicts in the Western world over the last decades. But this method was most fully discovered within the framework of the technology of “People’s Republic” creation in Ukraine in 2014. This experience should be studied in order to strengthen national security and inform allies about possible attempts of Russian intelligence agencies to interfere in civil conflicts on their territory. The purpose of the article is – on the basis of empirical material to prove existence of destructive social technology, which is aimed at aggravation of conflict by method of conducting a hybrid war. To solve this problem, the method of diachronic structuring of events based on the use of secondary media information was used, for which empirical material was collected in 8 regions of the South and East of Ukraine. The results are described within the framework of its own specific model of dynamics of civil conflict, which corresponds to the events under investigation and includes 8 stages: Origin of conflict in latent form, non-systemic aggravation, mobilization of parties, initiation, open conflict, which can have several stages of aggravation, initiation of armed conflict, peak of armed conflict and the state of the plateau, which is inherent in most antagonistic conflicts at the interethnic and international levels. У статті розглядаються події російсько-української війни періоду 2013–2014 років, яка поєднала в собі як традиційне збройне протистояння так і багато інших, немілітарних методів, у тому числі штучне розпалення громадяньского конфлікту з метою подальшого його використання для реалізації своїх політичних чи військових задач. Протягом багатьох років цей метод був основою воєнної доктрини РФ та використовувався по всьому світу. Паразитуючі на внутрішніх протиріччях, спецслужби Росії займалися дестабілізацією ситуації під час протестів «жовтих жилетів» у Франції, BLM протестів, активно сприяли антивакс рухам по всьому світу та втрутились майже у всі більш-менш значимі громадянські конфлікти у західному світі за останні десятиріччя. Але найбільш повною мірою цей метод був розкритий у рамках технології створення «народних республік» в Україні у 2014 році. Цей досвід доцільно вивчати задля укріплення національної безпеки та інформування союзників щодо можливих спроб російських спецслужб втрутитися у громадянські конфлікти на їх території. Метою статті є – на основі емпіричного матеріалу довести існування деструктивної соціальної технології, яка спрямована на загострення конфлікту по методу ведення гібридної війни. Для вирішення цього завдання використано метод діахрониічного структурування подій на основі використання вторинної обробки медійної інформації, для чого було зібрано емпіричний матеріал по 8 областях Півдня та Сходу України. Результати описані у рамках власної специфічної моделі динаміки громадянського конфлікту, яка відповідає подіям, що досліджуються, та включає в себе 8 фаз: зародження конфлікту в латентній формі, несистемне загострення, мобілізація сторін, ініціація, відкритий конфлікт, який може мати декілька етапів загострення, ініціація збройного конфлікту, пік збройного конфлікту та стан плато, який притаманний більшості антагоністичних конфліктів на міжетнічному та міжнародному рівнях.